Продовжимо знайомство з історією розвитку китайських мечів.
В кінці епохи Воюючих царств (403-221 рр. до н. е.) і початку правління династії Цінь (221-207 рр. до н.е.) мечі вже виготовляли з бронзи та заліза. Вони були вузькими й довгими (до одного метра). Під час виготовлення мечі дуже ретельно відшліфовували, а спеціальні добавки з оксидів хрому додавали клинкам синяво-чорний блиск, а також оберігали їх від іржі. Мечі, знайдені в гробницях ціньської династії в провінції Шеньсі, виглядають як нові.
В період династії Хань (206 рр. до н.е. – 220 рр. н.е.) сталеві мечі повністю витіснили мечі з бронзи. По міцності та еластичності сталь значно перевершує бронзу.
#img_gallery#
В цей період мечі виготовляли рівними, з однією гострою стороною. Ручка меча закінчувалася залізним кільцем, зазвичай прикрасою у вигляді зодіакального сузір’я.
Проте в останні роки правління Хань на зміну довгим мечам прийшли, як їх називають, «довгі ножі» («чан дао»), які формою практично не відрізнялися від мечів, але були набагато легшими та гнучкішими. В ті часи воїни вже не носили важкі лати під час битв, тому такі легкі мечі були для них набагато зручнішими.
В період Трицарствія (220 – 280 рр. н.е.) з’явилися злегка зігнуті мечі зі скошеним вістрям.
При династії Тан (618 – 907 р. н.е.) на рукоятках мечів вже не було кілець, вони були дерев’яними, насадженими на металеву вісь та обмотаними шовковою ниткою. Закінчувалася рукоять металевим набалдашником. Піхви та рукоятка інкрустували коштовними каменями й прикрашали золотом. Холодна зброя в цей період перетворилася на справжні витвори мистецтва. Ці мечі називалися «Великими ножами танського зразку».
Окрім довгих мечів з короткою рукояткою, були також мечі з довгою рукояткою і коротким лезом – «мо-дао». Їх використовували піші солдати, стоючи щільно один біля одного, і насуваючись на ворога стіною, виставивши ці мечі перед собою. Проте у древніх рукописах немає ніяких згадок про використання цих мечів в подальших династіях. Швидше за все «мо-дао» не перейшли до наступних поколінь.
Пізніше в епоху П’яти династій і Десяти царств (907—979 р. н.е.) з’явився порох, і на арені бойових дій з’явилися рушниці. У цей період, а також і при наступній династії Сун, воїнів-вершників замінили піхотинці. Мечі в цей період стали більш зігнутими й широкими, а також з ефесом, який захищає руку.
Далі буде, слідкуйте за нашими публікаціями.
