Китай. У всіх храмах Конфуція на Тайвані 28 вересня відзначали 2559-й день народження великого мудреця і вчителі Куна (Конфуція). У континентальній же частині країни, якою керує компартія, ім’я Конфуція вже давно стало інструментом політичної пропаганди.
Тайвань
На світанку, 28 вересня мер міста Тайбея Хао Лунбін, як розпорядник здійснив церемонію зведення на пост конфуціанського релігійного діяча 79-річного нащадка Конфуція Кун Чуйчжана.
На церемонії були присутні почесні гості з Японії, Європи і США.
Крім традиційних танців «Баі» та інших церемоній, цього разу в храмі Конфуція в Тайбеї після 12-річної перерви було відновлено ритуал «виривання волосся мудрості». Згідно з традицією, цього дня люди у храмах Конфуція виривали по волосинці з жертовної «корови мудрості». Вважалося, що цей волосок може додати мудрості і допомогти в осягненні наук, а також при здачі іспитів. З волосків також виготовлялися пензлі для каліграфії.
12 років тому через протести городян проти не гуманного поводження з тваринами, цей ритуал був скасований. Цього року його вперше відновили, але замість справжньої корови скористалися імпровізованою, в яку вставили вже готові 2 тисячі пензлей з «волосками мудрості».
#img_gallery#
КНР
У континентальному Китаї протягом останніх років влада також масово проводить заходи «вшанування культури Конфуція», а за кордоном у багатьох країнах засновують інститути Конфуція.
У доповіді міністерства освіти КНР, опублікованому в кінці липня, йдеться, що вже в 83 країнах створені 268 інститутів Конфуція, які стали «головним символом м’якої сили Китаю».
Наш спеціальний коментатор Фен Лінь у своїй статті «Чому храми Конфуція в Китаї розвиваються слабше інститутів Конфуція за кордоном» пояснює, що вислів «м’які сили» є спеціальним терміном китайської компартії і, що воно наповнене політичним змістом.
На семінарі співробітників Міжнародної спілки інститутів Конфуція, що проходив 24 вересня, постійний член політбюро ЦК КПК, голова Всекитайського політико-консультаційної ради Цзя Чінлін сказав: «Потрібно ще краще пропагувати та поширювати конфуціанство, і таким чином служити розвитку і процвітання культури соціалізму».
Фен Лінь вважає, що цей вислів китайського чиновника повною мірою розкриває справжнє призначення цих інститутів, тому що «ідеї конфуціанства і соціалізму не мають між собою нічого спільного».
На думку директора інституту «Гарвард-Енчін» (Harvard-Yenching Institute) професора Ду Веймінь, в континентальному Китаї зараз відновили шанування Конфуція, але «все це має дуже густе забарвлення залучення туристів, виглядає дуже несерйозно і зовсім незрівнянно, наприклад, з Південною Кореєю».
Політики та спеціалісти багатьох країн вже давно побачили в цих інститутах Конфуція «відділ пропаганди КНР». Один зі шведських конгресменів сказав, що ці інститути надали режиму китайської компартії платформу для своєї пропаганди. Інформбюро міністерства безпеки Канади назвало ці інститути «способом китайської влади сподобатися Заходу». Комітет тайваньських мігрантів вважає, що китайська компартія систематично використовує освіту і культуру, щоб отримати схвалення і визнання міжнародної спільноти, а робиться це для того, щоб можна було ефективніше пропагувати точку зору Пекіна.
Професор Юй Їнші, який проживає в США і вивчає культуру й історію Китаю, говорить про інститути Конфуція: «У всьому цьому є політичні цілі компартії, але зовсім не культура».
Викладач китайської мови в Гарвардському університеті професор Фен Шеньлі сказав, що «ці інститути можна сміливо називати "інститутами комунізму", це буде більше відповідати дійсності».
Фен Лінь у своїй статті приходить до висновку, що як би китайська влада не пропагували інститути Конфуція або семінари з конфуціанства і т.п., то компартія ніколи б не намагалася реально втілювати в життя конфуціанські ідеї про мораль, моральність і шанування Неба. На думку Фена, основна мета усіх цих заходів – поширювати комуністичні погляди по всьому світу, тільки робиться це дуже завуальовано, тому відразу розпізнати це нелегко.
