#img_left_nostream#Навряд чи знайдеться хоча б одна людина в світі, яка би не хропіла або не чула хропіння. Проте частенько ці нічні серенади сприймаються як неприємне явище, що відображає фортецю здоров’я. Насправді це не так. Хропіння є симптомом захворювання, і в певних випадках вимагає справжнього лікування фахівця.
Хропіння (ронхопатія) – це звуковий феномен джерелом якого є вібруюче м’яке піднебіння і/або маленький язичок. За певних умов хропіння може виникнути практично у кожної людини, його наявність можлива у людей будь-якого віку. За даними ряду досліджень поширеність хропіння у дітей складає від 10 до 12%. Постійне хропіння було виявлене у 24% жінок і 40% дорослих чоловіків. І у жінок і у чоловіків хропіння посилюється з віком. Після 70 років чоловіки можуть хропти рідше.
Хропіння також може бути передвісником одного з серйозних захворювань – синдрому обструктивного апное сну, тобто зупинок дихання під час сну! Цей синдром виникає тоді, коли м’які такні задніх відділів верхніх дихальних шляхів людини повністю спадаются і перешкоджають проходженню повітря і вентиляції легенів. Повітря в цьому випадку не поступає в легені. Порушення дихання виникають через те, що м’язи дихальних шляхів розслабляються під час сну. Під впливом сили тяжіння м’язи, розташовані в під’язиковій області, «западають» і блокують верхні дихальні шляхи. Це може статися і кілька разів протягом ночі, і декілька сотен разів за ніч.
Це приводить до порушення якості сну, розвитку важкої денної сонливості і виснаження нервової системи, пониження вмісту кисню в крові, збільшення в’язкості крові, а також може бути причиною інших поширених захворювань серцево-судинної системи. Окрім цього, втрата глибоких фаз сну може відзнячитися на зниженні потенції (тестостерон виробляється в глибокі фази) і збільшенні частоти нічного сечовипускання. При запаленні мигдалин або аденоїдів хропіння може заважати виспатися і дитині, також порушити вироблення гормону росту. Доведено, що ризик виникнення пізнього токсикозу у вагітних підвищується за наявності хропіння.
Не всяке хропіння є приводом для звернення до лікарів-фахівців. Якщо Ви вирішили самостійно впоратися з хропінням, спробуйте спершу навчиться спати на боці. Зазвичай хропіння від цього зменшується. Крім того, під час сну голова має бути підведена. Не радять вживати снодійні засоби без сильної необхідності, оскільки вони викликають розслаблення мускулатури і провокують спадання дихальних доріг. Радять відмовитися від прийому алкоголю, хоч би на ніч: алкоголь так само знижує м’язовий тонус і вповільнює проходження сигналів у мозок при зупинці дихання. І головне: намагайтеся позбавитися від зайвої ваги. Виявлено, що зменшення маси тіла всього на 10% може в два рази поліпшити параметри дихання уві сні.
Звернення до лікаря показане у випадках, коли спостерігаються зупинки дихання з подальшим хропінням, прискорене нічне сечовипускання, тривале порушення нічного сну (більше 6 місяців), підвищена денна сонливість, стомлюваність і дратівливість, а також збільшення артеріального тиску, особливо вночі і вранці. Частенько позбавлення від нежиті і інших захворювань верхніх дихальних шляхів може привести до здорового сну.
