Бої без правил – найжорсткіше із сучасного бойового єдиноборства, а панкратіон – найжорсткіша версія боїв без правил. Панкратіон у перекладі з грецької означає всеволля або всеможливість. Недаремно офіційна назва міжнародної федерації, що займається цією версією, – Всесвітній чемпіонат з абсолютних поєдинків.
Панкратіон – найстародавніше із згадуваних єдиноборств. Він був включений у програму старогрецьких Олімпіад ще в 648 році до н.е. Оскільки в панкратіоні дозволені всі прийоми, окрім підлих – таких, як укуси, витискування очей – це власне і є рукопашний поєдинок, як такий, у чистому вигляді. Згодом із нього, як єдиного загального єдиноборства вийшли кулачний бій – як ударна техніка і боротьба. У 4 столітті до н.е. з військами Олександра Македонського панкратіон потрапив до Індії, звідки через 9 століть засновник Шаоліньського монастиря Бодхідхарма вирушив до Китаю і далі, де видозмінений панкратіон перетворився у різні стилі східного єдиноборства.
Одним із найзнаменитіших чемпіонів у давнину був математик, філософ і гуманіст Піфагор, який залишив після себе як головну спадщину не тільки відому теорему, але й заповіт, що закликає до розвитку в бійцеві не тільки фізичних, але й, в першу чергу, етичних якостей як основної застави найбільших перемог. Він, як і інші бійці старовини вважав, що військовий успіх – це щось схоже на два колеса воза на різних кінцях однієї осі. Одне колесо – це бойова підготовка, а інше – етичне виховання, духовність. Якщо ця конструкція позбувається одного з коліс, то не покотиться вперед і успіх відвернеться від людини. Піфагор 15 років був кращим бійцем у світі завдяки гармонії душі та тіла і виростив шестикратного олімпійського чемпіона по боротьбі Мілона Кротонського. Сучасним, навіть найяскравішим зіркам про це залишається тільки мріяти, і це все тому, що сучасні люди виправдовують себе, кажучи, що раніше життя було легшим, і відповідно простіше було досягти гармонії. Але ж насправді все навпаки, життя завжди важке, а раніше було ще важче – хто сильніший, той і правий. Зараз ці вовчі вдачі хоча б скрашуються благами цивілізації. Але й сьогодні кращі бійці панкратіона, його еліта – люди інтелігентні, духовно розвинені.
#img_gallery#
У наш час панкратіон відродився у Бразилії, як «бої без правил» і звідти почав свій переможний хід по всьому світі. У цих поєдинках сильні представники своїх видів єдиноборства – боксу, боротьби, кікбоксингу, східних стилів зустрічаються між собою на рингу восьмикутної форми, обтягнутому сіткою, – октагоні та за єдиними універсальними правилами голими кулаками, в повний контакт, повністю без захисних засобів за винятком бандажу на пах б’ються між собою до повної перемоги. У боях без правил не присуджують очки за хороший удар або правильно проведений прийом. Поєдинок потрібно довести до кінця, тобто до нокауту або здачі суперника. Таким чином, ці бої сучасних гладіаторів стали якимсь абсолютом, «верхівкою» у світі єдиноборства і тому міжнародна федерація, що займається цими боями, носить назву Всесвітній чемпіонат з абсолютних поєдинків.
Раніше ці поєдинки проходили взагалі без врахування часу, в єдиній абсолютній ваговій категорії. Зараз регламент поєдинку найчастіше складає 3-5 раундів по 5 хвилин кожен. Це правило введене для інтенсифікації бою на користь глядачів і телебачення. Зараз популярніші пом’якшені, більш адаптовані до спортивних умов версії боїв без правил – міксфайтінг М-1, поєдинки за версією Прайд. Проте стародавні традиції бійців панкратіона збереглися і в наш час. За часів середньовіччя кращі воїни тієї епохи – лицарі, більше за інших славилися своєю ввічливістю, джентльменською поведінкою у звичайному житті і благородним ставленням до суперника. Стародавня мудрість свідчила: "Справжній воїн не войовничий". Так і сьогодні – кращі тренери з абсолютних поєдинків крім розвитку найрізнобічнішої техніки у своїх спортсменів – ударної, борцівської, уміння проводити задушливі, больові прийоми і бити лежачи, не менш важливими вважають закласти в своєму учневі основи духовності, пошану до суперника. Президент Усесвітнього чемпіонату з абсолютних поєдинків Георгій Вікторович Кобилянський говорить, що ще ніколи спортсмен, який намагався добитися перемоги за будь-яку ціну, аж до нечесних прийомів, не досяг чогось значного в панкратіоні.
Дуже добре це я відчув і на своєму прикладі. Так сталося, що єдиноборством я став займатися дуже пізно, коли багато хто вже вішає рукавички на цвях, у 30 років. До цього серйозно займався плаванням, хоча єдиноборство цікавило завжди. Після закінчення кар’єри в плаванні думав, що більше ніколи спортом займатися не буду, оскільки був уже досить виснажений морально і фізично. Але побачив на відеокасеті, яка вперше з’явилися тоді, бої без правил і зрозумів, що якщо я хочу називатися чоловіком, то повинен спробувати себе в них. Природно в такому віці вже не знайти тренера, який би серйозно взявся допомагати кувати перемоги, тим паче, що ні тренерів, ні спортсменів з боїв без правил в моєму рідному місті Ярославлі тоді не було.
Довелося скрізь пробиватися самому. В абсолютних поєдинках виступають сильні в своїх видах єдиноборства, тому щоб трохи краще підготуватися до них, домовлявся про спаринги з кращими бійцями-тяжами з іншого єдиноборства, переймав їхній досвід, виходив на змагання з боксу і боротьби, і вчився на власних помилках і пропущених ударах. Дуже важка школа і без постійного особистого тренера все одно малоефективна. Тому коли почав виступати в боях без правил, то найчастіше програвав, хоч і з боєм. У цей же час одна людина познайомила мене з китайською школою духовного самовдосконалення Фалунь Дафа. Після читання книг цієї школи я усвідомив, що є на світі щось набагато важливіше, ніж ці самі перемоги, слава, успіх у жінок і матеріальне благополуччя, і зрозумів, що головна вершина і головна перемога – це чесність, доброта і терпіння, це сила перемогти власні пороки і слабкості, уміння прощати. І тоді практично відразу прийшов перший великий успіх у боях без правил – перемога в престижному бою на 1 Кубку Світу з панкратіону в Тель-Авіві. Я думаю це найголовніший урок, який я отримав і в спорті, і в житті.
Автор Шибанков Д.В. – член виконкому Всесвітнього чемпіонату з абсолютних поєдинків, переможець Супербою першого Кубка світу з боїв без правил в Ізраїлі, організатор чемпіонату світу з боїв без правил – панкратіону 2001 року в Ярославлі.
