У середині ХIX століття зріс потік російських паломників на Святу Землю, і це ініціювало створення російського представництва в Палестині. У зв’язку із цим у 1847 році був виданий високий указ про створення в Єрусалимі Російської Духовної Місії, підписаний імператором Миколою I.
У діяльність цієї місії входило: прийом російських паломників, придбання земельних ділянок, будівництво на придбаних ділянках, проведення богослужінь на церковнослов’янській мові. Уся діяльність Місії проводилася на пожертвування православних людей зі всієї Росії й на кошти сім’ї Романових.
#img_center_nostream#
Перші споруди біля стін Старого Міста в районі Яффської дороги були російські. Активне російське будівництво почалося в другій половині XIX століття. Так, в 1864 році було засновано Російське подвір’я зі Свято-Троїцьким собором, будинком Російської Духовної Місії й лікарні, які складають архітектурний комплекс. Автор цього комплексу Мартін Іванович Епінгер, православний німець, архітектор, котрий багато будував у Росії. Подвір’я включало заїжджі двори окремо для чоловіків і жінок із кухнями, чайними, пральнями, і лазнею. Оточене стіною, воно було свого роду острівцем православ’я.
У 1882 році була створена ще одна, громадська організація – Православне Палестинське Товариство (ППТ). Першим його головою був великий князь Сергій Олександрович Романів. Основними завданнями ППТ були наукові дослідження в областях історії, археології й географії на Святій Землі. Товариство, крім того, займалося видавничою діяльністю, ставлячи за мету зміцнити православ’я на Святій Землі. Після вбивства в 1905 році Сергія Романова, його дружина, велика княгиня Єлизавета Федорівна, стала очолювати ППТ. Підтримку товариству надавали імператори й члени їхніх сімей, тому, згодом воно отримало назву Імператорського (ІППТ).
#img_center_nostream#
У 1889 році ІППТ було передане управління безліччю земельних ділянок і установ (школи, заїжджі двори, богадільні, лікарні й ін.). У володінні Російської Духовної Місії залишилися лише Свято-Троїцький Собор і будинок самої Місії. Після революції в Росії товариство продовжувало свою роботу, але вже не в таких масштабах. І сьогодні воно існує, із представництвом у різних частинах світу, зокрема, у Єрусалимі.
Сергіївське подвір’я
Заїжджі двори й гуртожитки вже не могли вміщати потік паломників, що зростав, вони вимагали чималих капіталовкладень, і було ухвалено рішення про будівництво нового заїжджого двору. Відомості про архітектора цього проекту суперечливі. Одні вважають, що це був архітектор Мартін Епінгер, котрий побудував, Свято-Троїцький Собор і ще ряд будівель російського подвір’я. За іншими даними для споруди нового проекту був запрошений місцевий архітектор Георгій Франтьє. Він був чи то араб, чи то грек, що сповідав православ’я.
#img_center_nostream#
Будівлі нового заїжджого двору було привласнено ім’я великого князя Сергія Олександровича. Освячено його було в 1891 році. Сергіївське подвір’я було досить респектабельним готелем, там були приміщення й для простого люду, і для осіб середнього достатку, і номери для російської знаті. У дворі готелю знаходилися пральня й лазня. Готель містив буфет для багатих і їдальню для скромніших постояльців. Зовні, Сергіївське подвір’я являло собою П-подібну будівлю європейського типу із круглою баштою на розі, на свята там вивішували прапор ІППТ.
"Апельсинова операція"
Під час Першої світової війни російське представництво покинуло Єрусалим. Російське подвір’я перейшло в руки імперії Османа, а потім, у руки британських властей. Після приходу в Росії до влади більшовиків, радянська Росія піднімала питання про її власність на Святій Землі. Але британські власті зберігали мовчання, мабуть, не бажаючи присутності більшовиків у Єрусалимі. Після створення держави Ізраїль у 1948 році, Радянський уряд, уважаючи себе законним спадкоємцем усієї нерухомості Російської Православної Церкви, ІППТ і приватних осіб, став претендувати на всі ділянки російської землі в Ізраїлі. Церква в ті роки в Росії нічого не вирішувала, і цими справами відали політики, і дипломати. Результатом цієї діяльності стала відома "Апельсинова угода", прийнята в 1964 році М.С.Хрущовим.
У результаті цієї угоди більша частина російських земель була продана Ізраїлю. Угода була підписана з ізраїльського боку прем’єром Ізраїлю Голдою Меїр, а з радянського боку – Надзвичайним і Повноважним послом СРСР в Ізраїлі Бодровим. Угоду було названо "апельсиновою", оскільки за отримані землі Ізраїль поставляв у СРСР яффскі апельсини. У Росії з них знімали наклейки, і наклеювали ромби з написом "Марокко". Окрім апельсинів Ізраїль поставляв радянській стороні ще й текстиль.
На думку авторитетних осіб, ця угода є юридично неправомірною, оскільки радянська сторона продала Ізраїлю нерухомість, що знаходиться на території Ізраїлю й належить царській Росії, а не радянській. Але не все було продано. Серед тих об’єктів, що не належать Ізраїлю: будівля Російської Православної Місії, Собор Святої Трійці, Сергіївське подвір’я.
Яблуко розбрату
На Сергіївське подвір’я, на сьогоднішній день, претендують: Російська Православна Церква, Російське православне представництво в Палестині, чоловік королеви Англії Єлизавети II принц Пилип, герцог Единбурзький – нащадок царської сім’ї Романових по бабусі. Подвір’я було оформлене на ім’я князя Сергія Романова, який загинув трагічно, не залишивши заповіту. Згідно із законом, спадкоємцями можуть бути нащадки царського прізвища.
#img_center_nostream#
Після розриву дипломатичних відносин між СРСР і Ізраїлем у 1967 році за рішенням суду будівля була передана під опіку Головного опікуна держави Ізраїль.
У даний час у цьому особняку розташовуються Товариство Охорони Природи (ТОП) і міністерство сільського господарства. Оренда коштує їм великих грошей, усі вони поступають у спецфонд Головного опікуна. Міністерство сільського господарства займає одне крило особняка, а ТОП, що знаходиться в Сергіївському подвір’ї вже 33 роки, розташоване у внутрішньому дворі колишньої лазні. Основна частина будинку закрита й перебуває в запустінні, лише у вікна можна побачити сліди минулої розкоші. За ці роки ТОП доклало чимало зусиль, щоб зберегти зовнішню частину особняка в тому вигляді, у якому ми бачимо її сьогодні.
Товариство Охорони Природи має на меті зробити це місце одним із популярних місць відпочинку городян і гостей столиці, щоб люди могли милуватися цим пам’ятником архітектури. У планах ТОП проведення лекцій з екології, охорони навколишнього середовища, проведення концертів і курсів з історії Єрусалиму. Російська Православна Церква й Палестинське Православне Товариство, також, бажають читати тут лекції з історії православ’я на Святій Землі.
Доля особняка
Останнім часом, Російська Православна Церква й Російська Духовна Місія в Єрусалимі стурбовані долею російської спадщини. Особливу стурбованість викликає Сергіївське подвір’я, поза сумнівом, воно є цінним пам’ятником архітектури. Ізраїльська сторона будує щодо цього далекосяжні плани. У 2005 році кабінет міністрів ухвалив рішення про переселення туди академії мистецтв "Бецалель", що може змінити зовнішність цього зразка російської архітектури.
У даний час є приватні особи охочі пожертвувати ТОП кошти на реставрацію особняка, яка не порушує його ансамблю, але в зв’язку з рішенням уряду на даний момент це неможливо.
Усі плани товариства охорони природи й російських представництв упираються в плани кабінету міністрів. А поки що… красивий особняк, що знаходиться на території Російського подвір’я, перебуває у запустінні, а могло б бути інакше.
