Без наведення ти Ніхто. Якщо у тебе є наведення – є гарне, справжнє наведення – у тебе є клієнт, ти продаєш йому ділянку і отримуєш свої гроші. Немає наведення – ти нічого не продаєш, ти невдаха, тобі нічого робити в цьому світі. Наведення – це все. Більше, ніж все.
#img_left#На що можна піти заради п’ятисот новеньких наведень? Підкуп? Злочин? Мораль, чесність – це все чудово, але що робити, коли у тебе сім’я, коли навколо безробіття, а на руках тільки торішні наведення, Книга Мертвих, ніщо не варте ні гроша, коли твої клієнти – лікарі та індуси, але якщо ти не заробиш потрібну суму, то вилетиш з роботи. Випросити. Вимолити. Підкуповувати. Вкрасти, нарешті. І ти людина. У тебе є наведення. Без наведень ти – Ніхто.
Фільм з неординарною назвою "Glengarry Glen Ross" випускався у нас під ім’ям "Ділки" і "Американці". Насправді ж, Гленгаррі Глен Рос – це назви земельних ділянок, продажем яких і займаються головні герої фільму, професійні комівояжери. Їх робота полягає в тому, щоб переконати клієнта в необхідності придбати землю. Вони отримують від начальства наведення – картки з іменами, адресами і телефонами потенційних клієнтів, людей, які хочуть або можуть купити ділянку, – і далі все залежить тільки від них. Їх девіз – "Always Be Closing" ("Завжди продавай!"). Їх життя схоже на життя карткового шулера: кращі з них здатні робити тисячі за один вечір, але якщо успіх відвернувся, якщо ти перестав вірити в свої сили – ти виявляєшся на самому дні.
У конторі, в якій і розгортається основна дія фільму, настали не кращі часи. Нових наведень немає, продажі не йдуть і навіть визнані майстри не укладають по-справжньому могутніх контрактів.
Але, здавалося б, чорній смузі кінець – начальство дістало п’ятсот нових наведень. Це справжній скарб – проте дістанеться він далеко не кожному. Незадоволене результатами начальство вирішило посилити правила гри: з чотирьох службовців нові наведення отримає той, хто заробить для контори більше всього грошей. Він же отримає і новий Кадилак. А двоє невдах буде звільнено.
Як далі розгортається дія, говорити не буду, бо не хочу розкривати всіх таємниць і сюжетних поворотів фільму. Скажу тільки, що цю картину варто подивитися хоча б через блискучий акторський склад.
Незрівнянний Аль Пачіно в ролі Річарда Роми – кращого торговця землею, здатного продати все і кожному. Немолодий вже Джек Леммон, граючий Шеллі – який колись був кращим, але тепер розгубив усі свої навички. Ед Харріс, що зображує, мабуть, наймерзеннішого персонажа фільму, Дейва Мосса, хитрого, цинічного, але боязкого ділка. Молодий Кевін Спейсі в ролі недосвідченого керівника, що отримав посаду явно "по блату", який до ладу нічого не вміє, але завжди тримає в рукаві пару тузів козирів. Нарешті, майже епізодичні ролі Джонатана Прайса (амебоподібний "клієнт" контори) і Аліка Болдуіна (консультант, запрошений начальством для "вправляння мозку" службовцям, – всього 5 хвилин на екрані, але ці п’ять хвилин варті майже половини фільму). І що дивно – всі на своїх місцях.
Проте, цей фільм сподобається далеко не кожному. 99 % часу з екрану йде безперервна балаканина, екшна немає як такого (взагалі майже немає дії), абсолютно всі персонажі – циніки і майже мерзотники, готові не тільки «впарити» простакові – клієнтові нікому не потрібні ділянки, але й обдурити, продати, кинути, пограбувати своїх же. Але приголомшлива гра, чіпкі діалоги, які буквально висікають блискавки в наелектризованій атмосфері фільму, і хитро закручений сюжет примушують дивитися картину не відриваючись.
А декілька епізодів взагалі гідні увійти до золотого фонду кінематографу. Ось один із них:
Мосс (Харріс) і четвертий комівояжер, Аронов (Алан Аркін) довго і нудно скаржаться один одному на важке життя, відсутність нормальних наведень, ідіотизм начальства, політику конкуруючої контори у якої "все добре" і на повну невезуху взагалі. У наступній сцені ми бачимо Ріккі Рому (Пачіно), який, здається, теж виливає душу якомусь незнайомцеві, але незабаром стає ясно, що Рому "обробляє" нового клієнта – хлопця, з яким він просто зіткнувся в барі, без всяких наведень, і який до кінця їх бесіди вже готовий підписати жаданий контракт. Глядач розуміє, чому Рому – кращий продавець, але в той же час, він бачить наскільки "брудна" вся ця робота в принципі. Ці хлопці – ті ж аферисти, шулери, хоч і працюють в рамках закону.
