Чень Юнлінь – колишній дипломат у генеральному консульстві Китаю в Сіднеї. Він розкрив факти шпигунської діяльності Китаю в Австралії, що включають стеження і переслідування послідовників Фалуньгун, тібетців, китайських дисидентів і про-демократичних груп.
#img_left#Китайська Комуністична партія (КПК) знову перевіряє реакцію західних демократичних урядів і народів створенням чергових мильних пузирів “політичної реформи”.
Відповідно до повідомлення деяких прокомуністичних газет у Гонконзі, пан Ху Цзиньтао, Генеральний Секретар КПК і Президент КНР планує провести в листопаді великомасштабні заходи, присвячені 90-ій річниці з дня народження пана Ху Яобана, покійного Генерального Секретаря КПК.
Очевидно, що спроба використання популярності Ху Яобана – це черговий трюк КПК, і немає ніяких ознак, що КПК змінить свою тверду позицію у відношенні подій 1989-го року на площі Тянь-Ань-Мень чи послабить великомасштабні порушення прав людини, що не припиняються.
Покійний партійний керівник Ху Яобан був лідером реформістського руху в КПК у середині 80-х років. Він також як і Ху Цзиньтао, був керівником Комуністичної Ліги Молоді.
Ху Яобан заслужив гарну репутацію після того, як приклав великі зусилля до реабілітації ста мільйонів репресованих під час Великої Культурної Революції.
Він був дійсним реформатором, і в 1981 році став Генеральним Секретарем КПК, однак за відмовлення придушити студентські хвилювання в 1987 був зміщений з посади Ден Сяопіном.
Він помер 15 квітня 1989 року від серцевого нападу на засіданні Політбюро, що привело до студентських хвилювань і продемократичного руху.
Пекінські студенти покладають вінки і квіти до портрета колишнього китайського лідера Комуністичної партії і ліберального реформатора Ху Яобана. 19-го квітня 1989-го року вшанувати пам’ять Ху біля підніжжя пам’ятника Народним Героям на площі Тянь-Ань-Мень зібралися тисячі студентів. (Catherine Henriette/AFP/Getty Images)
За наступні 16 років політичні реформи в Китаї були загнані в кут. Більшість китайців дуже розчаровані відсутністю прогресу в політичній сфері, пов’язаного з приходом до влади Ху Цзиньтао.
Уряд Ху Цзиньтао не тільки більш сильно обмежує ЗМІ, але і здійснив більше злочинів пов’язаних із правами людини. Ху Цзиньтао виявив себе як ортодоксальний марксист, що намагається реанімувати в Китаї комуністичний труп. Суспільний порядок перебуває в хаосі, корупція розрослася ще гірше, економіка загрузла в глибокій кризі.
У січні цього року після 15-ти років домашнього арешту, помер пан Чжао Цзиян, ще один колишній Генеральний Секретар, зміщений з посади Ден Сяопіном у 1989 році. Вище керівництво КПК, побоюючись сильної реакції китайського суспільства, розіслало розпорядження, щоб обмежити жалобні заходи.
У квітні КПК влаштувала антияпонські демонстрації намагаючись перешкодити входженню Японії в Раду Безпеки ООН, але пізніше вирішила зупинити ці демонстрації зі страху, що ціллю демонстрантів стане вона сама.
Сьогодні Комуністичний Уряд все менше і менше здатний контролювати людей і в Ху Цзиньтао не залишається іншої альтернативи крім як стати політичним реформатором подібно Ху Яобану.
Однак чи дійсно Ху Цзиньтао дійсний політичний реформатор? Звичайно немає. Він був неофіційно обраний як “лідер четвертого покоління” “лідером другого покоління” Ден Сяопіном замість того, щоб бути обраним звичайним порядком. Його влада заснована на тоталітарній могутності комунізму, об’єднаній з військовою силою. Він не може представляти людей Китаю, він усього-на-всього лише представляє маленьку корумповану верхівку КПК.
Ху не насмілюється залишити КПК без влади, а приклад колишнього радянського президента Михайла Горбачова у високопоставлених облич КПК вважається дурним знаменням.
У юності Ху Цзиньтао «промивали мозки» відповідно до партійних доктрин, і він типовий партійний раб, а його боязкий характер перешкоджає приймати будь-які ризиковані кроки. Крім того, влада Ху Цзиньтао обмежена його відсутністю в Центральному Військовому Комітеті, і за ним доглядає зграя вовків начебто Цзян Цземіня, Цзен Цінхуна і Чи Пена.
Обережні промови на поминальному дні Ху Яобана можуть привести до несподіваного ефекту. Поважний комуніст Ху Яобан перед смертю сказав, що він хотів би називатися «Марксистом». Його первісна мета пропозиції політичної реформи полягала в тому, щоб ввівши демократію зробити КПК сильнішою.
З Ху Яобаном обійшлися інакше, ніж із Чжао Цзияном. Ху Яобан не виражав відкрито своїх особистих поглядів у суспільстві, у той час як Чжао вважали партійним зрадником, що співчував студентським хвилюванням 1989-го року і відкрито виступав проти Ден Сяопіна. Таким чином, ніякого ризику в реабілітації Ху Яобана немає.
Крім того, 10-го вересня 2005 року газета The Epoch Times (китайська версія) повідомила, що згідно розпорядження Міністра Внутрішніх Справ при ЦК КПК Ван Ганя і Міністра Зовнішніх зносин при ЦК КПК Лю Яньдун після перегляду і редакції будуть видані книги про Ху Яобане, начебто «Біографії Ху Яобана» і «Збірника листів Ху Яобана».
Деякі книги про життя Ху Яобана “настільки дорогоцінні, що не заслуговують залишатися в тіні” залишившись як історичні документи. Згідно розпорядження Ху Цзиньтао, образ Ху Яобана буде відновлений партійною пропагандою. КПК – майстерня брехунів, що видумують історії і перекручують факти по своєму бажанню.
6 вересня 2005 року, Прем’єр-міністр Вень Цзябао безсовісно оголосив, що КПК твердо просуває політичну демократію, включаючи відкриті національні вибори. У розмові з британським Прем’єр-міністром Тоні Блером, він стверджував, що діюча система вже проводила відкриті вибори на сільському рівні, і він не бачить причин, чому це не може бути поширене на міста, а в майбутньому можливо і вище. Відкриті вибори на сільському рівні почали проводитися в 1987 році.
Однак, дотепер сільські комітети КПК усе ще експеримент, і реальний бос у селі – партійний секретар. Сільська демократія дотепер залишається під сумнівом, особливо у світлі недавнього жорстокого придушення протесту жителів Тайші в Гуандун.*
Оскільки гнів китайців збирався протягом багатьох літ, то може в будь-який час прорватися як вулкан. Я не думаю, що в людей вистачить терпіння чекати ще 16 років. Крім того, партійні комітети КПК усе ще будуть присутні там на кожнім рівні уряду. Демократія при комуністичній однопартійній системі просто смішна.
Якщо КПК щиро хоче реабілітувати Ху Яобана і планує ввести демократію, то буде необхідно зрадити гласності такий хоробрий рух у Китаї, дозволивши рядовим виборцям у Китаї зрозуміти його реальне значення.
Однак, цього не відбудеться. Історія говорить нам, що КПК має виняткові навички в пропаганді. У 2003-му році були чутки, що Ху буде проводити політичну реформу, однак два роки потому не тільки немає ніяких ознак політичної реформи, але і продовжуються переслідування дисидентів.
І Ху Цзиньтао і його суперники усередині партії знають, що смерть стукає в двері КПК. Ху Цзиньтао пійманий у пастку дилеми: якщо він буде продовжувати насаджувати комунізм і придушувати людей, то буде скинутий. Якщо він перетвориться в демократа, то буде зміщений з посади Цзен Цінхуном та іншими.
Судний день для КПК уже не за горами, а кожен її крок може лише небагато його затримати, але це тільки робить її власну могилу усе глибшою і глибшою.
* У надії забрати корумпованого місцевого чиновника, на початку вересня жителі маленького села Тайши провінції Гуандун почали мирний сидячий страйк і голодування. Уряд надіслав тисячну армію з брандспойтами. За повідомленнями преси 48 чоловік були арештовані, багато хто були поранені.
Чень Юнлінь. Спеціально для Великої Епохи
