Австралійський скарбник : Національні інтереси важливіше торгівлі з Китаєм

Австралійський скарбник Джош Фріденберг заявив 7 липня в інтерв’ю австралійському виданню Sky News, що «в той час, як економічні відносини з Китаєм дуже важливі, у нас є чітке розуміння наших національних інтересів».

Фріденберг мав на увазі ставлення Австралії до відповідних торговим санкцій Пекіна.

«Всі заходи, які ми приймаємо, спрямовані на захист, зміцнення і просування наших національних інтересів», — сказав він.

Напружені відносини

У 2018 році Китай був найбільшим торговим партнером Австралії з об’ємом імпорту й експорту понад 144 млрд $. Але двосторонні відносини загострилися, коли правоцентристська партія Австралії заборонила китайським технологічному гіганту Huawei доступ до її мережі 5G.

Відносини погіршилися ще сильніше в 2020 році, коли Канберра виступила за незалежне міжнародне розслідування походження коронавірусу.

У квітні цього року Австралія скасувала дві угоди, укладені штатом Вікторія з Китаєм в рамках ініціативи Пекіна «один пояс, один шлях», які, за словами міністра закордонних справ країни Маріз Пейн, «несумісні з зовнішньою політикою Австралії».

Пекін відповів торговельною війною. З того часу він офіційно визнав, що карає Австралію за те, що вона не стала на бік комуністичного режиму з політичних та ідеологічних причин. Китай продовжує обмежувати імпорт з Австралії, включаючи вугілля, ячмінь, морепродукти і вино.

Національні інтереси понад усе

У відповідь на ворожість Пекіна Австралія ввела в дію закони, що встановлюють нові бар’єри для угод, які підтримуються державними підприємствами.

Китайські угоди, заблоковані в останні роки, включають пропозицію на 9 млрд $ для трубопровідної компанії APA Group гонконзьким інвестором Infrastructure Holdings, пропозиція на 430 млн $ для Lion Dairy & Drinks від Mengniu Dairy і 300 млн $ для будівельної компанії Probuild від China State Construction Engineering Corp.

Наслідки торговельної війни

Хоча експорт Австралії до Китаю знизився, велика частина її товарів знайшла нові ринки.

За словами Роланда Раджі, провідного економіста Інституту Лоуі, після введення обмежень ті ж самі товари знайшли інші експортні ринки, і обсяг торгівлі цих товарів в річному численні виріс приблизно на 3,14 млрд $, компенсувавши більшу частину втрат від Китаю. До них відносяться вугілля, деревина і морепродукти.

Візьмемо, наприклад, австралійське вугілля. Завдяки своїй високій якості, воно було популярне серед китайських енергетичних компаній, які купували його за ціною 55 $ за тонну. Однак через обмеження Пекіна китайські комунальні підприємства були змушені купувати вугілля такої ж якості в Росії за колосальною ціною 115 $ за тонну. Тим часом австралійське вугілля знайшло нові ринки збуту, в тому числі в Індії.

Інший цікавий приклад — австралійські омари, які знайшли обхідний шлях до китайських столів через Гонконг. До листопада минулого року імпорт омарів з Австралії в Гонконг був незначним. Однак, згідно з даними Western Rock Lobster Council, за перші три місяці цього року Гонконг імпортував відповідно 240, 250 і 340 тонн омарів.

Робота з іншим Китаєм

«Китай, з яким [прем’єр-міністр] Скотт Моррісон має справу при Сі Цзіньпіні, сильно відрізняється від Китаю, з яким Джон Ховард мав справу при Ху Цзіньтао, — сказав скарбник Джош Фріденберг Sky News. — Китай сьогодні набагато наполегливіший, ніж в недавньому минулому. Зараз ми маємо справу з абсолютно іншим геостратегічним середовищем».

Джерело: The Epoch Times