Вчені з’ясували, що лишайники набагато молодше, ніж думали раніше (ФОТО)

Що таке лишайники? Вони не належать ні до рослин, ні до грибів. Зазвичай їх можна помітити на гілках і корі дерева, каменях, старому паркані або старому пні, але наврядче ви часто замислювалися про те, наскільки дивовижні ці організми.

Ось декілька фактів, які багато говорять про лишайники, а також показують, як багато нам ще належить про них дізнатися.

Симбіоз

Лишайники існують завдяки симбіозу між грибами і ціанобактеріями або водоростями. Зовнішні шари організму складаються з гіфів (елементів грибниці), а у внутрішній шар вбудовано клітини водоростей та/або ціанобактерій, які здатні отримувати енергію через фотосинтез і поставляти поживні речовини.

Численність

Лишайники ростуть практично повсюди на земній кулі — у лісах і дикій тундрі, у тропіках і пустелі. А на приблизно 8% суші вони є основним видом рослинності.

Здатність до виживання

Лишайники здатні пережити екстремальні температури, холод і посухи, і з’являються там, де не може вирости щось інше: на голій скелі, висохлому ґрунті, деревині і навіть на кістках тварин та іржавому металі.

Деякі види лишайників можуть провести близько 40 років у висохлому стані, а потім із надходженням вологи знову продовжити рости.

Лишайники як першопрохідці

Дивно наділяти ці організми такою якістю, але вони дійсно певною мірою першопрохідці. Як наслідок симбіозу, вони привносять у безплідні місця життя, немов запрошуючи інші рослини слідувати їхньому прикладу.

Самодостатність

Водночас лишайники не є паразитами: вони не використовують поверхню, на якій ростуть, для отримання поживних речовин.

Різноманітність

Існує величезна кількість видів лишайників. Але всі вони діляться на три типи за відмінностями у зовнішній формі:

коркові/накипні;
листуваті;
кущисті.

Неквапливість

Лишайники ростуть дуже повільно, від десятої частки міліметра і до декількох сантиметрів на рік (та й це — лише за сприятливих умов). До певної міри тому їм важко пробитися в місцях із рясною рослинністю.

Лишайники — довгожителі

Декілька сотень років — цілком звичний вік для багатьох лишайників. А є види, для яких і тисяча не є межею: наприклад, накипний лишайник із Гренландії — Різокарпон географічний — живе понад 4500 років.

Користь

Лишайники здавна використовуються в народній медицині. А деякі сучасні дослідження показують, що ці організми можуть бути корисними в боротьбі проти деяких видів раку і вірусних інфекцій, включно із ВІЛ.

Існують і інші застосування лишайників, наприклад — у якості натурального пігменту для фарбування тканини та вовни. Окрім того, висушені лишайники використовуються у виробах із природних матеріалів, а також в архітектурних макетах, де вони замінюють дерева.

Сила і чутливість

Лишайники наділені цілим арсеналом для захисту від негативних зовнішніх впливів. Однак у регіонах із підвищеним забрудненням повітря вони стають по-справжньому уразливими. Деякі види настільки чутливі до змін у повітряному середовищі, що в Європі та Північній Америці їх використовують як дешевий і дієвий засіб для визначення рівня токсинів в атмосфері.

Плутанина в назвах

Лишайник часто плутають із мохом, і це не дивно: навіть назви деяких видів можуть ввести в оману. Наприклад, лишайник ягель (сканді) дуже часто називають оленячим мохом.