Майже 80 країн закликали в неділю до того, щоб «територіальна цілісність» України стала основою будь-якої мирної угоди, покликаної покласти край війні з Росією. Дводенну конференцію завершило спільне комюніке, яке не було підписано деякими країнами.
Багато учасників висловили надію, що Росія зможе приєднатися до «дорожньої карти» миру в майбутньому.
Близько 100 делегацій, здебільшого із західних країн, взяли участь у конференції, яку було названо першим кроком до миру. Серед них були президенти і прем’єр-міністри Франції, Німеччини, Великої Британії, Японії, Польщі, Аргентини, Еквадору, Кенії та Сомалі. Також був представлений Святий Престол, а віцепрезидент Камала Гарріс виступила від імені Сполучених Штатів.
Індія, Мексика, Саудівська Аравія, Південна Африка, Таїланд і Об’єднані Арабські Емірати, представлені міністрами закордонних справ або посланцями нижчого рівня, були серед країн, що не підписали підсумковий документ, в якому основна увага приділялася питанням ядерної безпеки, продовольчої безпеки та обміну ув’язненими.
Бразилія, яка є «спостерігачем», не підписала документ. Китай не був присутній на конференції.
У підсумковому документі, підписаному 78 країнами, йдеться про те, що Статут ООН і «повага до територіальної цілісності та суверенітету… можуть і будуть служити основою для досягнення всеосяжного, справедливого і міцного миру в Україні».
Віола Амхерд, президентка Швейцарії, сказала на прес-конференції, що «переважна більшість» учасників погодилися з підсумковим документом, який «показує, чого може досягти дипломатія».
Міністр закордонних справ Ігнаціо Кассіс заявив, що Швейцарія звернеться до російської влади, але не сказав, яким буде послання.
Президент України Володимир Зеленський привітав «перші кроки до миру», зроблені на зустрічі, і заявив, що Україна веде переговори з деякими країнами, які запропонували провести «другий мирний саміт». Терміни проведення зустрічі не називаються.
У конференції взяли участь лише близько половини країн-членів ООН. У березні 2022 року засудження російського вторгнення призвело до ухвалення 141 країною необов’язкової резолюції на Генеральній Асамблеї ООН, яка закликає російські війська покинути Україну.
«Дехто не підписав заяву — хоча їх дуже мало, — оскільки вони грають у гру “Давайте встановимо мир на основі поступок”, що зазвичай має на увазі поступки з боку України і, по суті, задоволення вимог Росії», — сказав Володимир Дубовик, експерт з питань України і старший науковий співробітник вашингтонського аналітичного центру Center for European Policy Analysis. «Їм також подобається таке позиціонування “нейтралітету”».
За словами Дубовика, шлях уперед для України — це отримання допомоги, яка могла б поліпшити її становище на місцях і, таким чином, забезпечити вигіднішу позицію на переговорах.
На заході у Швейцарії завдання полягало в тому, щоб жорстко говорити з Росією, але при цьому відкрити їй двері для приєднання до мирної ініціативи.
«Багато країн… хотіли участі представників Російської Федерації», — сказав Зеленський. «Водночас більшість країн не хочуть тиснути їм (російським лідерам) руки… так що у світі існують різні думки».
Урсула фон дер Ляєн, голова виконавчої комісії Європейського союзу, заявила, що мир не буде досягнутий одним кроком, і стверджує, що Путін не налаштований серйозно на припинення війни.
«Він наполягає на капітуляції. Він наполягає на поступках української території — навіть тієї, яка сьогодні не окупована ним», — сказала вона. «Він наполягає на роззброєнні України, залишаючи її вразливою для майбутньої агресії. Жодна країна не погодиться на ці обурливі умови».
У Києві, на регулярній демонстрації родичів солдатів, які потрапили в російський полон, реакція на швейцарську зустріч була стриманою.
«Мені б дуже хотілося вірити, що це (конференція) матиме вплив, але деякі дуже важливі країни не підписали комюніке», — сказала 56-річна Яна Широких, чий син-військовослужбовець перебуває в полоні з 2022 року. «Я б дуже хотіла, щоб вони знайшли потужні важелі впливу на Росію».
