Навесні по відталому ґрунту повзе дощовий черв’як, і перший повний Місяць готується зійти над горизонтом. Він може висіти нижче, ніж зазвичай, здаватися більшим і навіть набувати червонуватого світіння.
На знак визнання сезонного дебюту цей березневий повний Місяць назвали “Черв’ячним Місяцем”. Цього року він випаде на 25 березня.
Походження Черв’ячного Місяця
Дощові черв’яки, можливо, були на думці у колоніальних поселенців або корінних американських племен, які заповідали таку назву всьому календарному місяцю. Але насправді джерелом назви могли бути жуки, а не дощові черв’яки.
Згідно з “Фермерським альманахом”, історія свідчить, що в 1760-х роках колоніальний дослідник із Массачусетса капітан Джонатан Карвер зустрівся з племенем наудоусі (дакота) та іншими корінними американцями. Він написав, що назва “Черв’ячний Місяць” походить від личинок жуків, які в цю пору року починають виповзати з кори дерев, що відтають.
У “Фермерському альманасі” йдеться і про інші назви, зокрема: Орлиний Місяць і Гусячий Місяць (назви племен алгонкінів і крі) і Воронячий Місяць (північні оджибве).
Барвиста місячна ілюзія
Протягом року Місяць то підіймається все вище в осінньому й зимовому небі, то опускається нижче навесні та влітку. Але в перший день весни, званий весняним рівноденням, через певну просторову механіку, пов’язану з нахилом земної осі, Місяць немов затримується біля горизонту. Місяць може опинитися близько до горизонту і, як наслідок, набути ефектного вигляду: він може здаватися більшим, ніж зазвичай, і мати червонувато-іржавий відтінок.
Частково це оптична ілюзія, а частково природний спецефект.
Так звана “місячна ілюзія”, за даними НАСА, — це просто обман зору, через який Місяць здається більшим, ніж є насправді. Це відбувається через позірну близькість Місяця до земних об’єктів на обрії — будівель або дерев, які порівняно з ним здаються карликовими, — що створює у нас, людей, враження, що Місяць величезний. І навпаки, коли він ширяє високо в небесах, то здається маленьким на тлі неосяжного космосу.
Відтінки охри або іржаво-червоного кольору можуть з’явитися на Місяці, коли він перебуває поблизу горизонту. Річ у тім, що більша частина сонячного світла, яке досягає Місяця і висвітлює його поверхню, має пройти через атмосферу Землі, яка діє як фільтр, розсіюючи світло. Кольори з меншою довжиною хвилі, блакитні та фіолетові, розсіюються, а кольори з більшою довжиною хвилі, червоні та помаранчеві, проходять крізь атмосферу, забарвлюючи Місяць.
За матеріалами The Epoch Times
