Тисячі одиниць римського скляного посуду знаходилися на борту корабля, який, імовірно, затонув у Середземному морі близько 1700 років тому, йдеться у пресрелізі. Тепер вони знайдені й деякі з них відновлені.
У липні французькі та італійські вчені досліджували ділянку океанського дна між островами Кап-Корсо (Франція) та Капрая (Італія). На глибині 350 метрів були розміщені два дистанційно керовані апарати (ROV) для зйомки фото і відео високої чіткості місця, яке, як вважають, є аварією римського корабля. З цієї ділянки вони витягли кілька старовинних зразків скла з корабельного вантажу.
Описаний як «чудово збережений», крихкий улов включає різні скляні предмети, такі як пляшки, тарілки, чашки, миски та амфори — високі, дворучні римські або грецькі глечики з вузькою шийкою, — йдеться у пресрелізі Міністерства культури Італії.
У спільній глибоководній операції брали участь Національна інспекція з питань підводної культурної спадщини та Департамент археологічних підводних і морських досліджень Міністерства культури Франції (DRASSM). У заході також взяв участь археолог, який представляв французьку компанію «Інрап».
Вперше затонулий корабель був виявлений талановитим інженером і новатором у галузі безпілотних літальних апаратів Гвідо Геєм в італійських територіальних водах у 2012 році. Про затонулий корабель, який отримав назву Capo Corso 2, спочатку повідомили в DRASSM, і французькі дослідники негайно обстежили місце у 2013 році. За цим послідувала фотограмметрична місія та міні-відбір проб у 2015 році.
Безсумнівно, дискусії щодо місцезнаходження затонулого судна мали місце. У червні 2016 року DRASSM запропонував Міністерству культури Італії створити спільне підприємство для проведення досліджень. Співпраця розпочалася у 2022 році.
У липні 2023 року було розгорнуто флагманське дослідницьке судно «Альфред Мерлін», надане DRASSM. Перший етап експедиції включав фотограмметричну каталогізацію будь-яких антропогенних порушень на об’єкті. Глибоководне обстеження могло змістити осадові відклади або вміст самого затонулого судна.
Для проведення досліджень було використано два ROV. Новий роботизований прототип Arthur — найменший і найлегший у своїй категорії, здатний досягати глибини 2 500 метрів — не лише знімає відео високої чіткості, але й здійснює вентиляцію або вакуумування осаду і піднімає об’єкти. Другий апарат, «Іларіон», яким керує археолог DRASSM Денніс Деґез, може знімати відео високої чіткості в міру розгортання місії.
Після первинного огляду місця Arthur почав очищати відкладення на певних ділянках, щоб краще ідентифікувати артефакти. Нарешті, деякі об’єкти були підняті за допомогою делікатної системи кігтів Arthura.
Дослідники вважають, що римський корабель, ймовірно, вийшов з порту десь на Близькому Сході — можливо, з Лівану або Сирії — і прямував до провансальського узбережжя Франції. Про це свідчить вміст вантажу.
Серед східних амфор, зокрема, був тип посудини, знайдений в Бейруті, а також деякі з них галльського походження, йдеться в пресрелізі. Також у вантажі були блоки скла-сирцю, призначені для виробництва, різного розміру, вагою в кілька тонн. Це, а також кількість посуду, допомогло встановити місце походження судна.
Наразі дослідники змогли датувати корабельну аварію десь між кінцем 1-го і початком 2-го століть нашої ери. Capo Corso 2 є другою відомою корабельною втратою римлян, що містить подібний скляний вантаж.
Водночас, нещодавня місія стала першою спробою спостереження за біологічними екосистемами всередині затонулих кораблів. Національне управління замовило дослідження біологічної колонізації морського дна та артефактів вантажу, що сприятиме збереженню об’єкта, йдеться у пресрелізі.
Подальші дослідження вмісту вантажу можуть дати уявлення про історію корабля та маршрут його останньої подорожі.
