Крупнейшая в Германии группа защиты прав потребителей VZBV подала иск против компании Tesla в берлинский суд в связи с предполагаемой недостоверной рекламой и нарушением защиты данных, сообщила группа во вторник.
Группа заявила, что компания Tesla сделала вводящие в заблуждение заявления о том, сколько выбросов углекислого газа экономит потребитель при покупке электромобиля Tesla, сообщает Reuters.
По данным VZBV, сторожевой режим автомобиля, который записывает его окружение, также нарушает законы о защите данных.
Найбільша в Німеччині група захисту прав споживачів VZBV подала позов проти компанії Tesla до берлінського суду у зв’язку з недостовірною рекламою та порушенням захисту даних, повідомила група у вівторок.
Група заявила, що компанія Tesla зробила заяви, що вводять в оману, про те, скільки викидів вуглекислого газу економить споживач при купівлі електромобіля Tesla, повідомляє Reuters.
За даними VZBV, сторожовий режим автомобіля, який записує його оточення, також порушує закони про захист даних.
Президент Беларуси Александр Лукашенко в четверг заявил, что Россия, Украина и Запад должны договориться о прекращении украинского конфликта, чтобы избежать “пропасти ядерной войны”, и настаивает на том, что Киев должен принять требования Москвы.
“Мы должны остановиться, достичь соглашения, прекратить этот беспорядок, операцию и войну на Украине”, — сказал Лукашенко, главный союзник Путина, в эксклюзивном интервью AFP в Минске.
“Давайте остановимся, а потом будем думать, как жить дальше”, — сказал он во время часового интервью во Дворце Независимости.
“Нет необходимости идти дальше. Дальше лежит бездна ядерной войны. Не надо туда идти”, — сказал он, выступая на 148-й день наступления Москвы на Украину.
Лукашенко обвинил Запад в стремлении к конфликту с Россией и в провоцировании войны в Украине.
“Вы разжигали войну и продолжаете ее”, — сказал он.
“Мы видели причины этой войны”, — добавил он.
“Если бы Россия не опередила вас, членов НАТО, вы бы организовались и нанесли удар против нее”, — сказал он, вторя Путину.
“Он просто немного опередил вас”.
Беларусь послужила плацдармом для российской интервенции в Украину, но Лукашенко до сих пор избегал становиться стороной конфликта.
Аналитики говорят, что он прекрасно осознает тот факт, что большинство белорусов не поддерживают введение войск в Украину.
67-летний лидер, который правит Беларусью почти три десятилетия, настаивает на том, что киевские власти могут положить конец войне, если возобновят переговоры с Москвой и примут ее требования.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко у четвер заявив, що Росія, Україна та Захід мають домовитися про припинення українського конфлікту, щоб уникнути “провалля ядерної війни”, і наполягає на тому, що Київ має ухвалити вимоги Москви.
“Ми маємо зупинитися, досягти угоди, припинити цей безлад, операцію та війну в Україні”, — сказав Лукашенко, головний союзник Путіна, в ексклюзивному інтерв’ю AFP у Мінську.
“Зупинімося, а потім думатимемо, як жити далі”, — сказав він під час вартового інтерв’ю у Палаці Незалежності.
“Нема потреби йти далі. Далі лежить прірва ядерної війни. Не треба туди йти”, — сказав він, виступаючи на 148-й день наступу Москви на Україну.
Лукашенко звинуватив Захід у прагненні до конфлікту з Росією та у провокуванні війни в Україні.
“Ви розпалювали війну і продовжуєте її”, — сказав він.
“Ми бачили причини цієї війни”, — додав він.
“Якби Росія не випередила вас, членів НАТО, ви б організувалися і завдали б удару проти неї”, — сказав він, вторячи Путіну.
“Він просто трохи випередив вас”.
Білорусь послужила плацдармом для російської інтервенції в Україну, але Лукашенко досі уникав ставати стороною конфлікту.
Аналітики кажуть, що він чудово усвідомлює той факт, що більшість білорусів не підтримують введення військ в Україну.
67-річний лідер, який править Білоруссю майже три десятиліття, наполягає на тому, що київська влада може покласти край війні, якщо відновить переговори з Москвою і прийме її вимоги.
Глава ЦРУ Билл Бернс заявил в среду, что Китай “обеспокоен” войной России в Украине, и что это может повлиять на его решения о том, как и когда он может решиться на вторжение на Тайвань.
Участвуя в Аспенском форуме по безопасности, директор Центрального разведывательного управления Билл Бернс опроверг предположения о том, что председатель КНР Си Цзиньпин может принять меры в отношении Тайваня после ключевого заседания Коммунистической партии в конце этого года.
“Риски этого, как нам кажется, становятся тем выше, чем дальше в это десятилетие. Я бы не стал недооценивать решимость президента Си утвердить контроль Китая над самоуправляемым Тайванем”, — Бернса The Guardian.
Бернс сказал, что Китай испытывает “беспокойство”, глядя на пятимесячную войну России в Украине, которую он охарактеризовал как “стратегическую неудачу” президента Владимира Путина, поскольку он надеялся свергнуть правительство в Киеве в течение недели.
“Мы считаем, что это, вероятно, влияет не столько на вопрос о том, решат ли китайские лидеры через несколько лет применить силу для контроля над Тайванем, сколько на то, как и когда они это сделают”, — сказал Бернс.
Он сказал, что Китай, как полагают, заметил на примере Украины, что “вы не добьетесь быстрых и решительных побед с меньшими, чем ожидалось, силами”.
“Я подозреваю, что урок, который извлекают китайское руководство и военные, заключается в том, что вы должны наращивать подавляющую силу, если хотите рассматривать это в будущем”, — сказал он.
Китай также, вероятно, понял, что ему необходимо “контролировать информационное пространство” и “делать все возможное для укрепления своей экономики против потенциальных санкций”, добавил он.
Глава ЦРУ Білл Бернс заявив у середу, що Китай “стурбований” війною Росії в Україні, і що це може вплинути на його рішення про те, як і коли він може наважитися на вторгнення на Тайвань.
Беручи участь в Аспенському безпековому форумі, директор Центрального розвідувального управління Білл Бернс спростував припущення про те, що голова КНР Сі Цзіньпін може вжити заходів щодо Тайваню після ключового засідання Комуністичної партії наприкінці цього року.
“Ризики цього, як нам здається, стають тим вищими, чим далі це десятиліття. Я б не став недооцінювати рішучість президента Сі затвердити контроль Китаю над самокерованим Тайванем”, — Бернса The Guardian.
Бернс сказав, що Китай зазнає “турботи”, дивлячись на п’ятимісячну війну Росії в Україні, яку він охарактеризував як “стратегічну невдачу” президента Володимира Путіна, оскільки він сподівався повалити уряд у Києві протягом тижня.
“Ми вважаємо, що це, ймовірно, впливає не так на питання про те, чи вирішать китайські лідери через кілька років застосувати силу для контролю над Тайванем, скільки на те, як і коли вони це зроблять”, — сказав Бернс.
Він сказав, що Китай, як вважають, зауважив на прикладі України, що “ви не досягнете швидких і рішучих перемог із меншими, ніж очікувалося, силами”.
“Я підозрюю, що урок, який вивчають китайське керівництво та військові, полягає в тому, що ви повинні нарощувати переважну силу, якщо хочете розглядати це в майбутньому”, — сказав він.
Китай також, ймовірно, зрозумів, що йому необхідно “контролювати інформаційний простір” та “робити все можливе для зміцнення своєї економіки проти потенційних санкцій”, додав він.
В четверг Кремль заявил, что президент Путин в порядке, и назвал сообщения о его плохом самочувствии ложными.
«С его здоровьем все в порядке», — сказал пресс-секретарь Кремля Дмитрий Песков, отвечая на вопрос на ежедневном брифинге.
«Вы знаете, что украинские специалисты разведки, а также американские и британские, в последние месяцы распространяли различные ложные сведения о здоровье президента — это не что иное, как ложь», — добавил он.
Заявления Пескова прозвучали в тот момент, когда Путин несколько десятков раз кашлянул во время выступления в иранской столице. В социальных сетях распространился видеоклип, в котором показаны лишь отдельные моменты кашля российского президента.
«Вчера в Тегеране было очень жарко, плюс 38 (градусов по Цельсию), и там очень сильно работал кондиционер. Поэтому я прошу прощения», — сказал Путин, объясняя свои приступы кашля.
С момента начала вторжения России в Украину 24 февраля в общественном пространстве появились спекуляции о состоянии здоровья Путина. Одно из самых распространенных сообщений гласило, что российский лидер “страдает от рака”.
У четвер Кремль заявив, що з Путіним все гаразд, і назвав повідомлення про його погане самопочуття хибними.
“З його здоров’ям все гаразд”, — сказав прессекретар Кремля Дмитро Пєсков, відповідаючи на запитання на щоденному брифінгу.
“Ви знаєте, що українські фахівці розвідки, а також американські та британські, в останні місяці поширювали різні помилкові відомості про здоров’я президента — це не що інше, як брехня”, — додав він.
Заяви Пєскова пролунали в той момент, коли Путін кількадесят разів кашлянув під час виступу в іранській столиці. У соціальних мережах поширився відеокліп, де показані лише окремі моменти кашлю російського президента.
«Вчора в Тегерані було дуже жарко, плюс 38 (градусів за Цельсієм), і там сильно працював кондиціонер. Тому я перепрошую», — сказав Путін, пояснюючи свої напади кашлю.
З моменту початку вторгнення Росії в Україну 24 лютого у громадському просторі з’явилися спекуляції щодо стану здоров’я Путіна. Одне з найпоширеніших повідомлень свідчило, що російський лідер “страждає від раку”.
Картина, купленная на барахолке мариупольского металлургического комбината, продана на аукционе, прибыль от которой пойдет в благотворительную организацию, помогающую пострадавшим от войны в Украине.
Неназванный владелец картины в Саут-Шилдс заплатил за нее 100 долларов в магазине в Санкт-Петербурге в 1994 году, зная только, что это где-то в Украине. Только когда он увидел кадры из новостей о войне, он узнал в ней металлургический завод “Азовсталь”.
Он решил выставить ее на аукцион для благотворительной организации “С Украиной”, и сейчас она продана за 1 300 фунтов стерлингов. Ожидалось, что она будет продана за 500-800 фунтов стерлингов, сообщило ВВС.
Кроме того, аукционисты из Ньюкасла, компания “Андерсон и Гарланд”, пожертвовали премию покупателя на благотворительность, в результате чего общая сумма составила 1 625 фунтов стерлингов.
Джон Андерсон, эксперт по искусству аукционного дома, сказал: “Мы были удивлены и обрадованы тем интересом, который вызвала эта картина, подчеркивая поддержку этого великого дела”.
Картину, куплену на барахолці маріупольського металургійного комбінату, продано на аукціоні, прибуток від якої піде до благодійної організації, яка допомагатиме постраждалим від війни в Україні.
Неназваний власник картини в Саут-Шилдс заплатив за неї 100 доларів у магазині у Санкт-Петербурзі 1994 року, знаючи лише, що це десь в Україні. Тільки коли він побачив кадри з новин про війну, він впізнав у ній металургійний завод “Азовсталь”.
Він вирішив виставити її на аукціон для благодійної організації “З Україною”, і зараз її продано за 1 300 фунтів стерлінгів. Очікувалося, що її буде продано за 500-800 фунтів стерлінгів, повідомило BBC.
Крім того, аукціоністи з Ньюкасла, компанія “Андерсон та Гарланд”, пожертвували премію покупця на благодійність, внаслідок чого загальна сума склала 1625 фунтів стерлінгів.
Джон Андерсон, експерт з мистецтва аукціонного будинку, сказав: “Ми були здивовані та зраділи тим інтересом, який викликала ця картина, наголошуючи на підтримці цієї великої справи”.
