Министр обороны США Ллойд Остин принял участие во встрече Ассоциации государств Юго-Восточной Азии — АСЕАН. В ее рамках обсудили безопасность в регионе. В то же время Остин выразил разочарование, что с ним отказались встретиться представители Китая.
«Я сожалею, что КНР решила не встречаться с нами. Решение КНР — это неудача для всего региона. Как я уже неоднократно говорил, для встречи подходит любое время», — сказал Ллойд Остин.
Остин надеялся встретиться с министром обороны КНР. Но Китай отклонил эту просьбу, сославшись на недавнюю продажу оружия Тайваню.
Встреча АСЕАН происходит в период обострения споров с Китаем в Азиатско-Тихоокеанском регионе. Среди других стран, участвующих в саммите, — Япония, Южная Корея, Индия и Австралия.
Об этом смотрите в нашем выпуске новостей на Youtube:
Міністр оборони США Ллойд Остін взяв участь у зустрічі Асоціації держав Південно-Східної Азії — АСЕАН. В її межах обговорили безпеку в регіоні. Водночас Остін висловив розчарування, що з ним відмовилися зустрітися представники Китаю.
«Я шкодую, що КНР вирішила не зустрічатися з нами. Рішення КНР — це невдача для всього регіону. Як я вже неодноразово казав, для зустрічі підходить будь-який час», — сказав Ллойд Остін.
Остін сподівався зустрітися з міністром оборони КНР. Але Китай відхилив це прохання, пославшись на недавній продаж зброї Тайваню.
Зустріч АСЕАН відбувається в період загострення суперечок із Китаєм в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Серед інших країн, які беруть участь у саміті, — Японія, Південна Корея, Індія та Австралія.
Про це дивіться в нашому випуску новин на Youtube:
Китайского агента приговорили к 20 месяцам тюрьмы за попытку подкупить сотрудника налоговой службы США. Это дело имеет связь с компартией Китая.
Прокуроры утверждают, что Джон Чэнь пытался добиться от налоговой службы США запретить деятельность американской некоммерческой организации, на которую нацелились власти КНР. По данным обвинения, Чэнь предложил чиновникам взятку в размере 50 тысяч долларов. Он добивался аннулирования некоммерческого статуса нью-йоркской компании Shen Yun Performing Arts. Shen Yun давно находится под прицелом компартии Китая.
Труппа ежегодно гастролирует по всему миру, демонстрируя древнюю китайскую культуру докоммунистического периода. Она также рассказывает о нарушениях прав человека при правлении компартии, в частности о репрессиях в отношении школы совершенствования , также известной как Фалунь Дафа.
Чэнь признал себя виновным в июле. С момента ареста в мае 2023 года он провел в заключении 16 месяцев. Он пробудет в федеральной тюрьме еще четыре месяца.
Также ему придется выплатить штраф в размере 50 тысяч долларов и три года находиться под надзором после выхода на свободу. Прокуратура считает, что в течение нескольких месяцев 2023 года Чэнь пытался подать мошенническую жалобу, чтобы выполнить свою задачу по уничтожению Фалуньгун.
Так, он и его сообщник, Линь Фэн, дали взятку в размере 5000 долларов агенту под прикрытием, который выдавал себя за представителя налоговой службы.
Они обещали ещё 50 тысяч долларов, если откроют расследование, а также 60% от всех выплат по жалобе, если её удовлетворят.
В судебных документах также говорится, что Чэнь и Линь ездили в округ Оранж на севере штата Нью-Йорк, где базируется Shen Yun, чтобы шпионить за Фалуньгун.
Прокурор США Дамиан Уильямс заявил, что Чэнь сотрудничал с властями КНР. Его задачей было преследовать и запугивать сторонников Фалуньгун.
Уильямс добавил, что прокуратура не потерпит попыток подавления свободы слова путем преследования критиков компартии Китая в США.
Помощник прокурора Майкл Локард говорит, что Чэнь наслаждался свободами Америки, но в то же время пытался использовать эти свободы для подрыва ценностей страны.
Об этом смотрите в нашем выпуске новостей на Youtube:
Китайського агента засудили до 20 місяців в’язниці за спробу підкупити співробітника податкової служби США. Ця справа має зв’язок із компартією Китаю.
Прокурори стверджують, що Джон Чень намагався домогтися від податкової служби США заборонити діяльність американської некомерційної організації, на яку націлилася влада КНР. За даними обвинувачення, Чень запропонував чиновникам хабар розміром 50 тисяч доларів. Він домагався анулювання некомерційного статусу нью-йоркської компанії Shen Yun Performing Arts. Shen Yun давно перебуває під прицілом компартії Китаю.
Трупа щорічно гастролює по всьому світу, демонструючи стародавню китайську культуру докомуністичного періоду. Вона також розповідає про порушення прав людини за правління компартії, зокрема про репресії щодо школи вдосконалення , також відомої як Фалунь Дафа.
Чень визнав себе винним у липні. З моменту арешту в травні 2023 року він провів в ув’язненні 16 місяців. Він пробуде у федеральній в’язниці ще чотири місяці.
Також йому доведеться виплатити штраф розміром 50 тисяч доларів і три роки перебувати під наглядом після виходу на свободу. Прокуратура вважає, що протягом кількох місяців 2023 року Чень намагався подати шахрайську скаргу, щоб виконати своє завдання зі знищення Фалуньгун.
Так, він і його спільник, Лінь Фен, дали хабар розміром 5000 доларів агенту під прикриттям, який видавав себе за представника податкової служби.
Вони обіцяли ще 50 тисяч доларів, якщо відкриють розслідування, а також 60% від усіх виплат за скаргою, якщо її задовольнять.
У судових документах також ідеться, що Чень і Лінь їздили в округ Оранж на півночі штату Нью-Йорк, де базується Shen Yun, щоб шпигувати за Фалуньгун.
Прокурор США Даміан Вільямс заявив, що Чень співпрацював із владою КНР. Його завданням було переслідувати й залякувати прихильників Фалуньгун.
Вільямс додав, що прокуратура не потерпить спроб придушення свободи слова шляхом переслідування критиків компартії Китаю в США.
Помічник прокурора Майкл Локард каже, що Чень насолоджувався свободами Америки, але водночас намагався використовувати ці свободи для підриву цінностей країни.
Про це дивіться в нашому випуску новин на Youtube:
В своих новых мемуарах бывший канцлер Германии Ангела Меркель описывает свои отношения в течение 16 лет пребывания у власти с такими мировыми лидерами, как президент РФ Путин и Дональд Трамп, пишет .
В отрывках, опубликованных перед выходом книги 26 ноября, Меркель оправдывает свое решение отказаться от предложения Украине будущего членства в НАТО на саммите оборонного альянса в Бухаресте в 2008 году.
Даже сделанное на саммите заявление о том, что Украина и Грузия в конечном итоге вступят в НАТО, стало для Путина «боевым кличем», пишет Меркель, которая занимала этот пост четыре срока.
«Позже он сказал мне: “Вы не будете канцлером вечно. И тогда они станут членами НАТО. И я хочу предотвратить это”», — говорится в отрывках, опубликованных в среду немецким еженедельником Die Zeit.
Мемуары Меркель, озаглавленные «Свобода: Воспоминания 1954-2021», будут опубликованы в более чем 30 странах 26 ноября. Неделю спустя она представит книгу в США на мероприятии в Вашингтоне вместе с бывшим президентом Бараком Обамой, с которым у нее сложились тесные политические отношения.
Преемник Обамы Трамп, который ранее в этом месяце выиграл очередной президентский срок, — один из тех, на кого первая женщина-лидер Германии направляет внимание в своей книге.
Меркель обратилась к Папе за советом, как вести себя с Трампом, когда он только был избран президентом США. Тогда она надеялась найти способ убедить человека, который, по ее мнению, обладал менталитетом застройщика «победитель или проигравший», не выходить из Парижских соглашений по климату, пишет она.
«Он смотрел на все с точки зрения застройщика, которым он был до прихода в политику», — пишет Меркель. «Каждый участок земли можно было продать только один раз, и если он не получал его, то получал кто-то другой. Именно так он видел мир».
Меркель попросила у Папы Франциска совета, как вести себя с людьми «с принципиально разными взглядами», и, по ее словам, он сразу понял, что она имеет в виду Трампа и его желание выйти из климатических соглашений.
«Гни, гни, гни, но смотри, чтобы не сломалось», — ответил он Меркель, рассказывает она.
«Она была человеком честным и не тщеславным, что необычно для политика», — говорит Торстен Оппеланд, профессор политологии Йенского университета.
В книге, написанной до переизбрания Трампа, выражается «искренняя надежда» на то, что вице-президент Камала Харрис победит своего соперника.
Меркель подвергается критике за то, что позволила Германии все больше зависеть от дешевого российского газа и китайской торговли, даже после аннексии Крыма Россией и предупреждений о недопустимости чрезмерной зависимости от Китая.
«Во время ее пребывания у власти Меркель считали высокоэффективным политиком и надежной парой рук», — говорит Марсель Дирсус из Института политики безопасности Кильского университета.
«После ухода с поста президента многие немцы относятся к ее наследию гораздо более критично. Либо потому, что ее политика считается неудачной, либо потому, что ее бездействие воспринимается как работа над многими существующими проблемами Германии».
Тем не менее, по его словам, многие позиции Меркель, например ее позиция по отношению к России, были общепринятыми в Германии в рамках всего политического спектра — нынешний канцлер Олаф Шольц был ее министром финансов в течение последних четырех лет ее правления.
У своїх нових мемуарах колишній канцлер Німеччини Ангела Меркель описує свої стосунки протягом 16 років перебування при владі з такими світовими лідерами, як президент РФ Путін і Дональд Трамп, пише .
В уривках, опублікованих перед виходом книги 26 листопада, Меркель виправдовує своє рішення відмовитися від пропозиції Україні майбутнього членства в НАТО на саміті оборонного альянсу в Бухаресті у 2008 році.
Навіть зроблена на саміті заява про те, що Україна і Грузія зрештою вступлять до НАТО, стала для Путіна «бойовим кличем», пише Меркель, яка обіймала цю посаду чотири терміни.
«Пізніше він сказав мені: “Ви не будете канцлером вічно. І тоді вони стануть членами НАТО. І я хочу запобігти цьому”», — йдеться в уривках, опублікованих у середу німецьким тижневиком Die Zeit.
Мемуари Меркель, що мають назву «Свобода: Спогади 1954-2021», опублікують у понад 30 країнах 26 листопада. Тиждень потому вона презентує книгу в США на заході у Вашингтоні разом із колишнім президентом Бараком Обамою, з яким у неї склалися тісні політичні стосунки.
Наступник Обами Трамп, який раніше цього місяця виграв черговий президентський термін, — один із тих, на кого перша жінка-лідерка Німеччини спрямовує увагу у своїй книзі.
Меркель звернулася до Папи за порадою, як поводитися з Трампом, коли він тільки був обраний президентом США. Тоді вона сподівалася знайти спосіб переконати людину, яка, на її думку, мала менталітет забудовника «переможець або переможений», не виходити з Паризьких угод щодо клімату, пише вона.
«Він дивився на все з точки зору забудовника, яким він був до приходу в політику», — пише Меркель. «Кожну ділянку землі можна було продати тільки один раз, і якщо він не отримував її, то отримував хтось інший. Саме так він бачив світ».
Меркель попросила в Папи Франциска поради, як поводитися з людьми «з принципово різними поглядами», і, за її словами, він одразу зрозумів, що вона має на увазі Трампа і його бажання вийти з кліматичних угод.
«Гни, гни, гни, але дивись, щоб не зламалося», — відповів він Меркель, розповідає вона.
«Вона була людиною чесною і не марнославною, що незвично для політика», — каже Торстен Оппеланд, професор політології Єнського університету.
У книзі, написаній до переобрання Трампа, висловлюється «щира надія» на те, що віцепрезидент Камала Гарріс переможе свого суперника.
Меркель зазнає критики за те, що дозволила Німеччині дедалі більше залежати від дешевого російського газу і китайської торгівлі, навіть після анексії Криму Росією і попереджень про неприпустимість надмірної залежності від Китаю.
«Під час її перебування при владі Меркель вважали високоефективним політиком і надійною парою рук», — каже Марсель Дірсус з Інституту політики безпеки Кільського університету.
«Після відходу з поста президента багато німців ставляться до її спадщини набагато критичніше. Або тому, що її політика вважається невдалою, або тому, що її бездіяльність сприймається як робота над багатьма наявними проблемами Німеччини».
Проте, за його словами, багато позицій Меркель, наприклад її позиція щодо Росії, були загальноприйнятими в Німеччині в рамках усього політичного спектра — нинішній канцлер Олаф Шольц був її міністром фінансів протягом останніх чотирьох років її правління.
Британские и французские власти начали расследование в отношении французской оборонной компании Thales в связи с подозрениями во взяточничестве и коррупции, пишет .
В заявлении, сделанном в четверг, британское Управление по борьбе с крупным мошенничеством выразило надежду, что совместное расследование с французским Национальным финансовым советом (Parquet National Financier) еще больше укрепит их сотрудничество в борьбе с международной коррупцией.
«Совместная работа с нашими международными партнерами является важнейшим фактором в борьбе с международной коррупцией, и этим делом я надеюсь укрепить давние отношения SFO и PNF, построенные на взаимном сотрудничестве и общем успехе», — сказал Ник Эфгрейв, директор Управления по борьбе с серьезными мошенничествами. «Мы вместе будем неукоснительно преследовать все пути в расследовании этих серьезных обвинений».
SFO не уточняет, в чем именно заключаются обвинения, но, по некоторым данным, в июне полиция Франции, Нидерландов и Испании провела обыски в офисах компании в связи с подозрениями в коррупции, связанной с продажей оружия за рубеж.
Thales является ключевым оборонным подрядчиком, и многие из ее продуктов были отправлены на помощь Украине в борьбе с полномасштабным вторжением России после февраля 2022 года.
Британська і французька влада почала розслідування щодо французької оборонної компанії Thales у зв’язку з підозрами у хабарництві та корупції, пише .
У заяві, зробленій у четвер, британське Управління по боротьбі з великим шахрайством висловило сподівання, що спільне розслідування з французькою Національною фінансовою радою (Parquet National Financier) ще більше зміцнить їхню співпрацю в боротьбі з міжнародною корупцією.
«Спільна робота з нашими міжнародними партнерами є найважливішим фактором у боротьбі з міжнародною корупцією, і цією справою я сподіваюся зміцнити давні стосунки SFO і PNF, побудовані на взаємному співробітництві та спільному успіху», — сказав Нік Ефгрейв, директор Управління по боротьбі з серйозними шахрайствами. «Ми разом будемо неухильно переслідувати всі шляхи в розслідуванні цих серйозних звинувачень».
SFO не уточнює, у чому саме полягають звинувачення, але, за деякими даними, у червні поліція Франції, Нідерландів та Іспанії провела обшуки в офісах компанії у зв’язку з підозрами в корупції, пов’язаній із продажем зброї за кордон.
Thales є ключовим оборонним підрядником, і багато хто з її продуктів було відправлено на допомогу Україні в боротьбі з повномасштабним вторгненням Росії після лютого 2022 року.
Компания Google осудила «радикальный интервенционизм», после того как правительство США обратилось в суд с просьбой заставить технологического гиганта отказаться от своего браузера Chrome. Это потенциально историческая санкция для поисковой системы, которая уже подвергается нападкам за антиконкурентную практику.
В судебном заявлении, поданном в среду, Министерство юстиции потребовало разделить бизнес дочерней компании Alphabet Group, а также запретить Google подписывать соглашения с производителями, чтобы навязывать использование своей поисковой системы на смартфонах по умолчанию.
Власти также хотят запретить Google использовать мобильную операционную систему Android для продвижения других ее продуктов. Они даже требуют, чтобы технологический гигант отказался от Android, если он не предложит изменений в этом направлении.
Хотя намерения будущей администрации Дональда Трампа по этому вопросу остаются неизвестными, это требование знаменует собой глубокие изменения со стороны антимонопольных органов США, которые, по сути, оставили технологических гигантов в покое с тех пор, как им не удалось расправиться с Microsoft около двадцати лет назад.
Представители юстиции «решили продвигать радикальную интервенционистскую повестку дня», — заявил Кент Уокер, президент Google по глобальным вопросам, реагируя на требования правительства.
Прошлым летом федеральный судья в Вашингтоне Амит Мехта уже признал Google виновным в незаконных действиях, направленных на установление и поддержание монополии в сфере онлайн-поиска.
На следующем этапе предстоит решить, какой штраф будет наложен на компанию и, соответственно, какие меры будут приняты в отношении ее доминирующего положения. Ожидается, что Google представит свои предложения в следующем месяце перед слушаниями, назначенными на апрель, перед судьей Амитом Мехтой.
Независимо от решения судьи, Google, как ожидается, подаст апелляцию на это постановление, что затянет процесс на долгие годы.
Дело, скорее всего, окажется в руках Верховного суда, и все зависит от прихода к власти Дональда Трампа в январе. Миллиардер-республиканец назначит новую команду во главе антимонопольных органов и уже неоднократно высказывался о своих намерениях в отношении технологических гигантов.
Он назначил Брендана Карра главой американского регулятора телекоммуникаций FCC, который хочет «ликвидировать цензурный картель», навязанный такими технологическими гигантами, как Facebook, Google, Apple и Microsoft.
Министерство юстиции хочет, чтобы Google избавилась от Chrome, самого распространенного в мире веб-браузера, поскольку он является основной точкой доступа к поисковой системе, подрывая шансы потенциальных конкурентов. По данным сайта StatCounter, в сентябре на долю Google приходилось 90% мирового рынка онлайн-поиска, а на смартфонах — даже 94%.
«Подход Министерства юстиции приведет к беспрецедентному превышению полномочий правительства, что нанесет ущерб американским потребителям, разработчикам и малому бизнесу, и поставит под угрозу глобальное экономическое и технологическое лидерство Америки», — заявил Кент Уокер, глава Google.
Адам Ковачевич, генеральный директор отраслевой организации Chamber of Progress, назвал требования правительства «экстравагантными» и противоречащими правовым нормам, призвав вместо этого к более целенаправленным мерам.
Судебное разбирательство, завершившееся в прошлом году, рассматривало конфиденциальные соглашения Google с производителями смартфонов, включая Apple. Эти соглашения предусматривают значительные выплаты за то, чтобы поисковая система Google была установлена по умолчанию в браузерах, iPhone и других устройствах.
Судья постановил, что соглашения обеспечили Google беспрецедентный доступ к пользовательским данным, что позволило ей превратить свою поисковую систему в глобально доминирующую платформу. С этой позиции Google расширила свою технологическую империю и империю сбора данных, включив в нее браузер Chrome, карты и операционную систему для смартфонов, Android.
Десятинедельный судебный процесс показал, что дочерняя компания Alphabet заплатила огромные суммы за то, чтобы Google Search был установлен по умолчанию, особенно на смартфонах Apple и Samsung.
Разбирательство, начатое во время первого президентского срока Дональда Трампа (2017-2021) и продолженное при президенте Джо Байдене, может изменить рынок онлайн-поиска, если судья поддержит предложения правительства.
Компанія Google засудила «радикальний інтервенціонізм», після того як уряд США звернувся до суду з проханням змусити технологічного гіганта відмовитися від свого браузера Chrome. Це потенційно історична санкція для пошукової системи, яка вже зазнає нападок за антиконкурентну практику.
У судовій заяві, поданій у середу, Міністерство юстиції вимагає розділити бізнес дочірньої компанії Alphabet Group, а також заборонити Google підписувати угоди з виробниками, щоб нав’язувати використання своєї пошукової системи на смартфонах за замовчуванням.
Влада також хоче заборонити Google використовувати мобільну операційну систему Android для просування інших її продуктів. Вони навіть вимагають, щоб технологічний гігант відмовився від Android, якщо він не запропонує змін у цьому напрямку.
Хоча наміри майбутньої адміністрації Дональда Трампа з цього питання залишаються невідомими, ця вимога знаменує собою глибокі зміни з боку антимонопольних органів США, які, по суті, дали технологічним гігантам спокій відтоді, як їм не вдалося розправитися з Microsoft близько двадцяти років тому.
Представники юстиції «вирішили просувати радикальний інтервенціоністський порядок денний», — заявив Кент Вокер, президент Google з глобальних питань, реагуючи на вимоги уряду.
Минулого літа федеральний суддя у Вашингтоні Аміт Мехта вже визнав Google винним у незаконних діях, спрямованих на встановлення і підтримання монополії у сфері онлайн-пошуку.
На наступному етапі належить вирішити, який штраф буде накладено на компанію і, відповідно, які заходи буде вжито щодо її домінуючого становища. Очікується, що Google представить свої пропозиції наступного місяця перед слуханнями, призначеними на квітень, перед суддею Амітом Мехтою.
Незалежно від рішення судді, Google, як очікується, подасть апеляцію на цю постанову, що затягне процес на довгі роки.
Справа, найімовірніше, опиниться в руках Верховного суду, і все залежить від приходу до влади Дональда Трампа в січні. Мільярдер-республіканець призначить нову команду на чолі антимонопольних органів і вже неодноразово висловлювався про свої наміри щодо технологічних гігантів.
Він призначив Брендана Карра головою американського регулятора телекомунікацій FCC, який хоче «ліквідувати цензурний картель», нав’язаний такими технологічними гігантами, як Facebook, Google, Apple і Microsoft.
Міністерство юстиції хоче, щоб Google позбулася Chrome, найпоширенішого у світі веб-браузера, оскільки він є основною точкою доступу до пошукової системи, підриваючи шанси потенційних конкурентів. За даними сайту StatCounter, у вересні на частку Google припадало 90% світового ринку онлайн-пошуку, а на смартфонах — навіть 94%.
«Підхід Міністерства юстиції призведе до безпрецедентного перевищення повноважень уряду, що завдасть шкоди американським споживачам, розробникам і малому бізнесу, і поставить під загрозу глобальне економічне і технологічне лідерство Америки», — заявив Кент Вокер, глава Google.
Адам Ковачевич, генеральний директор галузевої організації Chamber of Progress, назвав вимоги уряду «екстравагантними» і такими, що суперечать правовим нормам, закликавши натомість до більш цілеспрямованих заходів.
Судовий розгляд, що завершився торік, розглядав конфіденційні угоди Google з виробниками смартфонів, включно з Apple. Ці угоди передбачають значні виплати за те, щоб пошукова система Google була встановлена за замовчуванням у браузерах, iPhone та інших пристроях.
Суддя постановив, що угоди забезпечили Google безпрецедентний доступ до призначених для користувача даних, що дало їй змогу перетворити свою пошукову систему на глобально домінуючу платформу. З цієї позиції Google розширила свою технологічну імперію та імперію збору даних, включивши до неї браузер Chrome, карти та операційну систему для смартфонів, Android.
Десятитититижневий судовий процес показав, що дочірня компанія Alphabet заплатила величезні суми за те, щоб Google Search був встановлений за замовчуванням, особливо на смартфонах Apple і Samsung.
Розгляд, розпочатий під час першого президентського терміну Дональда Трампа (2017-2021) і продовжений за президента Джо Байдена, може змінити ринок онлайн-пошуку, якщо суддя підтримає пропозиції уряду.
