Blog

16 державних банків Китаю опублікували свої доходи, які в сумі становлять 1,66 трильйонів юанів ($262 млрд). Вони отримують надприбутки за допомогою вкладень у ринок кредитування приватних осіб, кажуть аналітики.

#img_left#Загальні доходи китайських держбанків перевищили сумарний показник ВВП шести західних провин Китаю, чистий дохід яких становить близько 700 млрд юанів ($110,4 млрд) і відповідно 2,5 млрд юанів у день ($394 млн), повідомила гуанчжунська газета Guangzhou Daily 31 жовтня.

У статті видання говорилося, що банки пішли проти тенденцій ринку і заробили величезні прибутки у вигляді відсотків завдяки збільшенню обсягів свого «посередницького бізнесу».

Однак, за словами пекінського економіста Ці Яньчена, ці держбанки отримують надмірні прибутки шляхом інвестування в лихварський ринок*, де позичальникам, які представляють малий і середній бізнес, накручують непомірно високі відсоткові ставки.

«Згідно з нашим аналізом ситуації, ми виявили, що одна третина лихварського капіталу на ринку кредитування приходить від банків», — розповів Ці Великій Епосі.

Банки і посередники на цьому ринку працюють спільно, переводячи кредитні кошти з банків на ринок «повністю законними методами», — сказав економіст.

Державні ЗМІ також повідомляли в кінці вересня, що великі суми вкладів у чотирьох держбанках Китаю отримали доступ і до ринку приватного кредитування.

Однак який обсяг у ринку приватного кредитування в Китаї?

Хуан Іпін, керуючий директор і головний економіст по азіатському регіону в інвестиційному банку Barclays Capital, нещодавно оцінив, що загальна сума капіталу на ринку приватного кредитування в Китаї становить близько чотирьох трильйонів юанів ($630,9), повідомила газета міністерства юстиції КНР The Legal Daily 1 листопада.

Банки і посередники на цьому ринку працюють спільно, переводячи кредитні кошти з банків на ринок «повністю законними методами»

Спільний звіт міністерств будівництва, сільського господарства і компанії Gaohe Capital показує, що обсяги ринку приватного кредитування набагато перевищують вартість інвестицій в будівельну галузь¸ куди серед інших проектів у цьому році було вкладено понад 500 млн юанів ($79 млн) у місто Веньчжоу провінції Чжецзян, один трильйон юанів ($158 млн) у провінцію Шеньсі і понад 200 млн юанів ($31,55 млн) в місто Ордос у Внутрішній Монголії.

Нещодавно китайські ЗМІ повідомили, що в дельті Перлинної річки (потужний промисловий комплекс на півдні Китаю, що в основному виробляє продукцію на експорт) ринок кредитування приватних осіб оцінюється в десятки мільярдів юанів.

Власник кредитної компанії в місті Чжухай південної провінції Гуандун, що відмовився назвати своє ім’я, розповів Великій Епосі, що вони позичають внутрішні кошти банків, зокрема трьох великих держбанків.

«Однак ти повинен мати особливі стосунки з керівництвом банку, щоб отримати таку можливість», — сказав він. Звичайні стосунки тут не допоможуть. Потрібно володіти часткою акцій».

Він також сказав, що в цьому для нього не існує ніякого ризику, тому що капітал належить банкам, тобто державі. «Якщо клієнти приходять прямо в банки, банки безумовно не дадуть їм кредити», — зазначив він.

Менеджер невеликої кредитної компанії в місті Гуанчжоу розповів Великій Епосі, що вони також виводять гроші на ринок приватного кредитування через кілька головних банків.

«Банки заробляють на різниці у відсотковій ставці. Це конфіденційно. Малому та середньому бізнесу дуже важко отримати кредити звичайним шляхом», — сказав він.

Монополія банків

Загальний приріст доходів у деяких згаданих держбанків більше, ніж в інших державних гігантів, відзначає газета Guangzhou Daily.

Банківська група China Minsheng Banking Corp. Ltd., Банк розвитку Development Bank і Huaxia Bank демонструють приріст доходів на рівні 64,42%, 62,93% і 44,42% відповідно. Приріст банків China Everbright Bank, Industrial Bank, China CITIC Bank і Merchants Bank становить більше 37%.

Банки заробляють на різниці у відсотковій ставці. Це конфіденційно. Малому та середньому бізнесу дуже важко отримати кредити звичайним шляхом

Економіст Ці Яньчен зазначив, що ці банки є частиною державної банківської монополії. Ці також сказав, що найсерйознішою проблемою цієї монополії є надмірне регулювання фінансового ринку з боку режиму, що спотворює механізм ціноутворення на ринку.

«Головною рушійною силою лихварського ринку в Китаї насправді є те, що занадто низькі відсоткові ставки, встановлені монопольним ринком, неминуче збільшують ставки на неофіційному „сірому“ ринку», — сказав Ці.

Багато аналітиків критикують таку систему подвійних відсоткових ставок.

Економічний оглядач Йе Тан написав недавно в своєму пості на Sina blog, що режим взагалі не зацікавлений у стримуванні ринку лихварського кредитування, а, навпаки, натомість стимулює його, переслідуючи свої власні [фінансові] інтереси, що призвело до погіршення економічного середовища.

«Де б не існувала система подвійних відсоткових ставок, там буде спостерігатися така ситуація. І поки вона існує, малий і середній бізнес як і раніше буде зазнавати дискримінації на фінансовому ринку, незалежно від ступеня контролю державою кредитно-грошової політики», — сказав Йе.

«Адміністративні органи влади повинні мати мужність і совість, щоб визнати, що несправедливо підтримувати систему подвійних відсоткових ставок, а також вжити заходів щодо реорганізації [цієї системи]», — зазначив Йе.

Ключем до вирішення проблеми, на думку Йе, є впровадження ринкової системи, замість системи подвійних відсоткових ставок, і прийняття законів, що допускають приватне кредитування.

Го Тяньюн, директор Дослідницького центру банківської діяльності Китаю при Центральному університеті фінансів та економіки, також написав попередження у своєму мікроблозі: «Якщо в економіці відбудеться спад, участь державних корпорацій і банків на ринку приватного кредитування може призвести до серйозних ризиків».

Джейн Лін, Квінсі Юй, Велика Епоха (The Epoch Times)

Оригінал англійською: The Epoch Times

***

Борисов А.Б. Большой экономический словарь. — М.: Книжный мир, 2003. — 895 с.:

Лихварський кредит — грошова позика, за користування якою з позичальника стягуються високі відсотки, які різко відрізняються від загальноприйнятих. Л.К. зустрічається при прихованих угодах, коли кредитор користується незнанням позичальником ситуації на ринку кредитів або його безвихідним становищем з тих чи інших причин, серед ділків тіньової економіки і злочинних елементів.

16 государственных банков Китая опубликовали свои доходы, которые в сумме составили 1,66 триллионов юаней ($262 млрд). Они получают сверхприбыли посредством вложений в рынок кредитования частных лиц, говорят аналитики.

Фото: MARK RALSTON/AFP/Getty Images

Общие доходы китайских госбанков превысили суммарный показатель ВВП шести западных провинний Китая, чистый доход которых составил около 700 млрд юаней ($110,4 млрд) и соответственно 2,5 млрд юаней в день ($394 млн), сообщила гуанчжунская газета Guangzhou Daily 31 октября.

В статье издания говорилось, что банки пошли против тенденций рынка и заработали огромные прибыли в виде процентов благодаря увеличению объемов своего «посреднического бизнеса».

Однако, по словам находящегося в Пекине экономиста Ци Яньчэна, эти госбанки получают чрезмерные прибыли путем инвестирования в ростовщический рынок*, где заемщикам, представляющим малый и средний бизнес, накручивают непомерно высокие процентные ставки.

«Согласно нашему анализу ситуации, одна треть ростовщического капитала на рынке кредитования приходит от банков», — рассказал Ци Великой Эпохе.

Банки и посредники на этом рынке работают сообща, переводя кредитные средства из банков на рынок «полностью законными методами», — сказал экономист.

Согласно нашему анализу ситуации, мы обнаружили, что одна треть ростовщического капитала на рынке кредитования приходит от банков

Государственные СМИ также сообщали в конце сентября, что большие суммы вкладов в четырех госбанках Китая получили доступ и к рынку частного кредитования.

Однако какой объем у рынка частного кредитования в Китае?

Хуан Ипин, управляющий директор и главный экономист по азиатскому региону в инвестиционном банке Barclays Capital, недавно оценил, что общая сумма капитала на рынке частного кредитования в Китае составляет около четырех триллионов юаней ($630,9 млн), сообщила газета министерства юстиции КНР The Legal Daily 1 ноября.

Совместный отчет министерств строительства, сельского хозяйства и компании Gaohe Capital показывает, что объемы рынка частного кредитования намного превышают стоимость инвестиций в строительную отрасль¸ куда среди прочих проектов в этому году было вложено свыше 500 млн юаней ($79 млн) в город Веньчжоу провинции Чжэцзян, один триллион юаней ($158 млн) в провинцию Шэньси и свыше 200 млн юаней ($31,55 млн) в город Ордос во Внутренней Монголии.

Недавно китайские СМИ сообщили, что в дельте Жемчужной реки (промышленный район на юге Китая, в основном производящий продукцию на экспорт) рынок кредитования частных лиц оценивается в десятки миллиардов юаней.

Владелец кредитной компании в городе Чжухай южной провинции Гуандун, отказавшийся назвать свое имя, рассказал Великой Эпохе, что они дают взаймы внутренние средства банков, в частности трех крупных госбанков.

«Однако ты должен иметь особые отношения с руководством банка, чтобы получить такую возможность, — сказал он. — Обычные отношения тут не помогут. Нужно обладать долей акций».

Он также сказал, что в этом для него не существует никакого риска, так как капитал принадлежит банкам, то есть государству. «Если клиенты приходят прямо в банки, банки определенно не дадут им кредиты», — отметил он.

Менеджер небольшой кредитной компании в городе Гуанчжоу рассказал Великой Эпохе, что они также выводят деньги на рынок частного кредитования через несколько главных банков.

«Банки зарабатывают на разнице в процентной ставке. Это конфиденциально. Малому и среднему бизнесу очень трудно получить кредиты обычным путем», — сказал он.

Монополия банков

Общий прирост доходов у некоторых упомянутых госбанков больше, чем у других государственных гигантов, согласно гуанчжунской газете Guangzhou Daily.

Банковская группа China Minsheng Banking Corp. Ltd., Банк развития Development Bank и Huaxia Bank демонстрируют прирост доходов на уровне 64,42%, 62,93% и 44,42% соответственно. Прирост банков China Everbright Bank, Industrial Bank, China CITIC Bank и Merchants Bank составляет более 37%.

Экономист Ци Яньчэнь отметил, что эти банки являются частью государственной банковской монополии. Ци также сказал, что самой серьезной проблемой этой монополии является чрезмерное регулирование финансового рынка со стороны режима, что искажает механизм ценообразования на рынке.

«Главной движущей силой ростовщического рынка в Китае на самом деле является то, что слишком низкие процентные ставки, установленные монопольным рынком, неизбежно увеличивают ставки на неофициальном „сером“ рынке», — сказал Ци.

Банки зарабатывают на разнице в процентной ставке. Это конфиденциально. Малому и среднему бизнесу очень трудно получить кредиты обычным путем

Многие аналитики критикуют такую систему двойных процентных ставок.

Экономический обозреватель Е Тан написал недавно в своем посте на Sina blog, что режим вообще не заинтересован в сдерживании рынка ростовщического кредитования, а, наоборот, вместо этого стимулирует его, преследуя свои собственные [финансовые] интересы, что привело к ухудшению экономической среды.

«Где бы ни существовала система двойных процентных ставок, там будет наблюдаться такая ситуация. И пока она существует, малый и средний бизнес по-прежнему будет подвергаться дискриминации на финансовом рынке, независимо от степени контроля государством денежно-кредитной политики», — сказал Е.

«Административные органы власти должны обладать мужеством и совестью, чтобы признать, что несправедливо поддерживать систему двойных процентных ставок, а также принять меры по реорганизации [этой системы]», — отметил Е.

Ключом к решению проблемы, по мнению Е, является внедрение рыночной системы, вместо системы двойных процентных ставок, и принятие законов, допускающих частное кредитование.

Го Тяньюн, директор Исследовательского центра банковской деятельности Китая при Центральном университете финансов и экономики, также написал предупреждение в своем микроблоге: «Если в экономике произойдет спад, участие государственных корпораций и банков на рынке частного кредитования выльется в серьезные риски».

Джейн Лин, Куинси Юй, Великая Эпоха (The Epoch Times)

℗Всё больше немцев встречают Рождество не дома, а в гостиницах, и не с елками, а под пальмами. Аэропорты в эти дни всегда переполнены. Люди бегут от рождественской суеты в теплые края. В чем же секрет этого явления?

#img_left#Многие немцы накануне Рождества пакуют чемоданы и отправляются в экзотические страны. Неважно куда — Майорка, Турция, Таиланд или Карибы. Главное, чтобы тепло и подальше от праздничной суеты. Для туристического бизнеса это самый прибыльный период.

Феномен, когда на определенные праздники взрослые немцы вместе с детьми сознательно игнорируют обычаи и традиции, уже не новый и всё больше набирает обороты. С одной стороны, это связано со снижением цен на поездки в теплые страны. Недельное пребывание на Майорке, например, с опцией all inclusive и перелетом в оба конца стоит менее 500 евро. Так дешево в самой Германии не отдохнешь, особенно на Рождество.

С другой стороны, многим надоело коммерческое давление, необходимость покупать всем подарки и праздничные приготовления. Социологи также объясняют такие тенденции всё большим снижением интереса немцев к традициям и обрядам. Согласно одному из опросов, Рождество для большинства — это праздник подарков. О том, что в Святой вечер родился маленький Иисус, уже мало кто вспоминает.

Впрочем, полностью скрыться от Рождества беглецы не смогут и в экзотических странах, где официально христианские праздники, вообще-то, не празднуют. Но, благодаря глобализации, Рождество празднуется универсально и интернационально. Так, в Турции или Таиланде, волей-неволей, можно натолкнуться на какого-нибудь Санта-Клауса или елку. Некоторые авиаперевозчики, чтобы привлечь пассажиров, даже предлагают им взять на борт собственную небольшую елочку.

Те же, кто остается дома, обычно празднуют Рождество тихо и спокойно в кругу семьи. А вот на новогодних вечеринках немцы часто громко отрываются с друзьями. Каждый год 31-го декабря в полночь небо над Германией превращается в сплошное море огней. От фейерверков и петард закладывает уши, а люди, поздравляя и обнимая друг друга, поднимают бокалы за счастливый Новый год. Интересно, что раньше как можно больше шума в праздничную ночь немцы создавали не просто так, а для того, чтобы отгонять злых духов старого года. Счастье, вместо этого, должны принести многочисленные талисманы: четырехлопастевий листочек клевера, маленькие трубочисты, свинки и подковы — любимые немецкие мотивы.

***

Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.