Висловлювання одного високого чиновника під час недавньої парламентської сесії в Китаї завдало нищівного удару по вигаданим політичним реформам, які пропагували лідери режиму компартії за останні роки.
На прес-конференції 4 березня Лі Чжаосін, спікер п’ятий парламентської сесії в Пекіні, почав промову з позитивного коментаря про прямі вибори* в Китаї [проведені недавно в селі Укань], але в кінці сказав, що для Китаю таке не підходить.
«Беручи до уваги розміри Китаю, його величезне населення, його незбалансований економічний і соціальний розвиток, а також нерозвинену транспортну систему в деяких регіонах, здійснити прямі вибори незручно і важко», — сказав Лі.
Він також сказав, що виборча система країни є поєднанням прямих і непрямих виборів і відповідає нинішнім умовам.
Так звані «прямі вибори» в Китаї є не більш ніж політичною грою під жорстким контролем місцевих комітетів комуністичної партії Китаю (КПК). Щоб пройти в кандидати, потрібно отримати попереднє схвалення від місцевого комітету партії та урядових чиновників.
Ми бачили сотні незалежних кандидатів, які намагалися балотуватися на місцевих виборах і зустріли загрози різних форм. Прямі вибори по всій країні при однопартійному правлінні не можуть бути реалізовані, тому що, за словами Лі, вони не підходять під «національні умови».
Але все ж висловлювання Лі настільки абсурдне, що не можна втриматися від здивування, чи є у нього здоровий глузд. Але ж він був послом КНР у США і розглядається як прозахідний політик всередині партії. Китайські ЗМІ називають його «залізним ротом» і «поетичним дипломатом», він також здобув освіту в кількох престижних університетах Китаю.
Є кілька більших за розміром країн, ніж Китай, — такі як США, Росія, Канада та Індія, де працюють демократичні системи, в основі яких закладені прямі всенародні вибори. Хоча Росія не досягла такого рівня демократії, як в інших країнах, і обраний президент Володимир Путін любить грати в політичні ігри, але країна має намір втілювати в життя справжні прямі вибори.
Що стосується аргументу Лі про нерівномірний регіональний розвиток економіки Китаю, так у США точно така ж проблема. Китайці зазвичай використовують різні терміни, щоб описати різні частини Сполучених Штатів — північні штати вони називають «першим світом», західні — «другим», а південні — «третім світом».
Оскільки умови в цих трьох регіонах неоднакові, рівень економічного розвитку та промислова структура також істотно різняться. Щоб змінити цей дисбаланс, федеральний уряд США вжив різних податкових заходів, що дало помітні результати. Той же «дисбаланс» існує і в інших країнах, таких як Великобританія, Канада і Німеччина.
Якби пряме голосування можна було проводити лише в день, коли економічний і соціальний розвиток країни досягнуть балансу — а Лі, здається, це має на увазі, — то прямих виборів не було б у жодній демократичній країні, як і системи виборчого права.
Коментарі Лі не мають сенсу, це лише пропаганда, спрямована на підтримання однопартійного авторитарного правління.
З часів впровадження політики «реформ і відкритості» [з 1978 року] Пекін і його кліка вигадали безліч причин, чому демократична система не підходить для Китаю. Вони хочуть захистити інтереси однопартійної системи, яких вони будуть позбавлені в результаті реформ, а також гарантувати, що влада і певні монополії плавно перейдуть до їхніх нащадків.
Їхнє улюблене виправдання звучало так, що економічний фундамент Китаю дуже крихкий, а найкращий час для впровадження демократії настане тоді, коли економіка буде повністю розвинена. За останнє десятиліття Китай став економічно сильним, а також посів друге місце у світі за рівнем валового внутрішнього продукту, тому доводи про те, що вибори не можна провести через недостатній розвиток економіки, більше не почуєш.
Зараз приводом для відмови від прямих виборів є те, що «розвиток народу недостатній», іншими словами, вони стверджують, що рівень освіти китайців занадто низький для голосування.
За останні кілька років прем’єр КНР Вень Цзябао не раз обіцяв реформи. У грудні 2003-го під час виступу в Гарвардському університеті його запитали, коли Китай почне реформи. Вень відповів: «Китайський народ не готовий».
Деякі нагадують, що коли США, Тайвань та Індія впроваджували демократію, рівень освіти громадян був набагато нижчий, ніж сьогодні у китайців. Люди, що співчувають, кажуть, що ми повинні дати лідерам цього покоління Ху Цзіньтао і Вень Цзябао трохи часу.
Тепер, коли Ху і Вень скоро збираються піти у відставку, красномовний дипломат Лі говорить про «величезну територію і величезне населення». Те, що довгий час пропагувалося, як великі переваги Китаю під час правління Мао Цзедуна, тепер стає виправданням того, що режим нібито нездатний провести демократичні реформи.
Пекін не зміг придумати розумне пояснення небажанню проводити реформи, а красномовний Лі може тільки красиво говорити.
Справжня причина, через яку комуністичний режим не хоче провести демократичні реформи, засновані на всенародних виборах і народній владі, полягає в тому, що така система припинить правління егоїстичних груп комуністичного Китаю. Якщо демократія буде встановлена, чиновники більше не зможуть нестримно захоплювати національні багатства і незаконно розподіляти між собою політичний та економічний вплив.
Однак дуже небезпечно говорити про це публічно, тому Лі вирішити ламати комедію.
Хе Цінлянь
Хе Цінлянь, відомий китайський економіст, проживає у США.
*Прямі вибори — це виборча система, коли виборці прямо і безпосередньо обирають депутатів до представницьких органів влади. Прямі вибори, на відміну від непрямих багатоступеневих, є найбільш демократичним способом формування владних інституцій. Така форма виборів дозволяє виборцям ефективно висловлювати свою волю, а також дає можливість використовувати право відкликання депутатів, які не виправдали довіри народу.
