Blog

Коли Росія вторглася в Україну, світові компанії відреагували швидко: одні оголосили про негайний вихід з Росії, інші — про скорочення імпорту або нові інвестиції. Заводи, енергетичні холдинги та електростанції вартістю в мільярди доларів були списані або виставлені на продаж. Усе це супроводжувалося запеклим засудженням війни та висловленням солідарності з Україною.

Через рік із гаком стало зрозуміло: виїхати з Росії виявилося не так просто.

Росія дедалі частіше ставить перепони на шляху компаній, які бажають покинути країну, вимагаючи схвалення урядової комісії, а в деяких випадках і самого президента Володимира Путіна, і одночасно запроваджуючи болючі податки на вартість продажу, пише AP News.

Хоча історії компаній різняться, спільною темою є необхідність долати смугу перешкод між західними санкціями та громадською думкою з одного боку та зусиллями Росії зі стримування і покарання за відхід з ринку з іншого. Деякі міжнародні бренди, як-от Coke і Apple, проникають у країну неофіційно через треті країни, попри рішення про вихід.

Багато компаній просто залишаються на місці, іноді посилаючись на відповідальність перед акціонерами або співробітниками, або на юридичні зобов’язання перед місцевими франчайзі та партнерами. Інші стверджують, що вони постачають харчові продукти, сільськогосподарські товари або медикаменти першої необхідності. Деякі нічого не пояснюють.

Для покупців у Москві практично нічого не змінилося. Хоча магазин дитячих товарів Mothercare став Mother Bear під новим власником, більшість товарів у магазині в торговому центрі “Європейський”, як і раніше, носять марку Mothercare.

Те ж саме побачив студент Алік Петросян, здійснюючи покупки в магазині Maag, якому тепер належить колишній флагманський магазин одягу Zara в Москві.

“Якість зовсім не змінилася, все залишилося колишнім”, — сказав він. “Ціни не сильно змінилися, враховуючи інфляцію та економічні сценарії, які відбулися минулого року”.

Початковий вихід із Росії очолили великі автовиробники, нафтові, технологічні компанії та компанії, що надають професійні послуги: BP, Shell, ExxonMobil і Equinor закрили спільні підприємства або списали частки на мільярди. McDonald’s продав 850 своїх ресторанів місцевому франчайзі, а французька компанія Renault отримала символічний один рубль за контрольний пакет акцій АвтоВАЗу, найбільшого російського автовиробника.

Після першої хвилі виходу з’явилися нові категорії: компанії, які вичікують, ті, хто намагається позбутися активів, і ті, хто намагається вести бізнес як зазвичай. Згідно з базою даних Єльського університету, понад 1000 міжнародних компаній публічно заявили, що вони добровільно скорочують російський бізнес понад те, що вимагають санкції.

Але Кремль продовжує посилювати вимоги. Нещодавно Путін оголосив, що уряд візьме на себе активи фінської енергетичної компанії Fortum і німецької комунальної компанії Uniper, не допускаючи їхнього продажу, щоб компенсувати кроки Заходу із захоплення російських активів за кордоном.

Данська пивоварна компанія Carlsberg оголосила про намір продати свій російський бізнес — одне з найбільших російських пивоварних підприємств — у березні 2022 року, але натрапила на труднощі, пов’язані з пошуком відповідних покупців.

“Це складний процес, і він зайняв більше часу, ніж ми спочатку розраховували”, але тепер “майже завершений”, — сказала Таня Фредеріксен, голова глобального відділу зовнішніх комунікацій.

Вона назвала російський бізнес глибоко інтегрованою частиною Carlsberg. У його поділі брали участь усі підрозділи компанії й було інвестовано понад 100 мільйонів данських крон (14,8 мільйона доларів) у нове пивоварне обладнання та IT-інфраструктуру, сказала Фредеріксен.

Інший пивний гігант, Anheuser-Busch InBev, намагається продати частку в російському спільному підприємстві турецькому партнеру Anadolu Efes, відмовившись від отримання доходу.

За матеріалами AP News

Россия недавно открыла для Китая свой дальневосточный порт Владивосток, который она занимает с 1860 года. По мнению наблюдателей, такой стратегический обмен между двумя странами на фоне ухудшения международных отношений является следствием действий российско-китайского тандема в Украине и вокруг Тайваня и Южно-Китайского моря.

4 мая Главное таможенное управление коммунистического режима Китая выпустило уведомление, в котором российский порт Владивосток был включен в число транзитных портов для трансграничной перевозки внутренних китайских товаров. Эта политика вступит в силу 1 июня. Товары, проходящие через Владивосток, будут классифицироваться как “внутренняя торговля” и не будут облагаться импортными и экспортными пошлинами.

По данным официальных СМИ материка, транспортные расходы при использовании нового маршрута значительно сократятся. Ранее товары из китайских провинций Цзилинь и Хэйлунцзян доставлялись на грузовиках в порт Далянь провинции Ляонин на расстояние более 1000 километров, прежде чем их можно было переправить по морю. Теперь же грузовикам придется проехать всего около 200 километров от города Суйфэньхэ провинции Хэйлунцзян и города Хуньчунь провинции Цзилинь.

На официальных китайских картах 13 века Владивосток отмечен как территория Поднебесной. Тогда порт назывался Юнминчэн. Позже город получил название Хайшенвай, которое используется в Китае по сей день наряду с “Владивостоком”, российским имперским названием, которое буквально означает “покорять Восток” или “править Востоком”.

Этот город, а также земли вокруг него, являются родиной маньчжурской народности династии Цин. Однако Хайшенвай вместе с более чем 1 миллионом квадратных километров территории был аннексирован царской Российской империей в 1860 году после того, как Китай потерпел поражение от англичан и французов во время Второй опиумной войны.

В течение последующих 163 лет Хэйлунцзян и Цзилинь не имели выхода к портам.

Сменявшие друг друга правительства Китая никогда не признавали законность и действительность договора, определявшего оккупацию Россией этой территории.

После Второй мировой войны, как одна из стран-союзниц и победившая сторона, правительство Китайской республики (КР) потребовало возвращения суверенитета Даляня, Владивостока, Сахалина и других территорий, которые все еще были оккупированы коммунистической Россией (Советским Союзом). Однако в 1949 году КР потерпела поражение от коммунистов в гражданской войне и отступила на остров Тайвань. На материке коммунисты создали Китайскую Народную Республику (КНР).

В 2001 году тогдашний лидер правящей Коммунистической партии Китая (КПК) Цзян Цзэминь подписал договор с президентом России Владимиром Путиным под названием “Китайско-российский договор о добрососедстве, дружбе и сотрудничестве”.

В договоре Цзян официально признал китайские территории, аннексированные Россией с имперской эпохи, российскими, навсегда передав РФ не менее 1,5 миллионов квадратных километров территории, принадлежавшей Китаю, включая остров Сахалин (Вуляньхай) и Владивосток (Хайшенвай), что в несколько десятков раз превышает площадь Тайваня.

Зарубежные китайские СМИ, поддерживающие КПК, восторженно восприняли открытие Владивостока для Китая, утверждая, что это дивиденды, которые принесла КПК российско-украинская война.

Профессор Сун Гочэн из Национального университета Чэнчи на Тайване сказал 16 мая в интервью The Epoch Times, что нет ничего достойного для торжества: “Изначально [порт] принадлежал вам, а теперь вам всего лишь разрешили им пользоваться”.

Комментатор текущих событий Ян Нин написал в своей статье для The Epoch Times: “Сегодня Хайшенвай стал морским устьем Цзилиня. Это показывает, что с начала русско-украинской войны в 2022 году, под мощными санкциями Запада, Россия ослабла, ее экономическое развитие идет медленно, так как она столкнулась с неудачами в войне”.

“России пришлось еще больше укрепить политическое, экономическое и даже военное сотрудничество с КПК. В том числе пойти на некоторые уступки, сделать Владивосток портом для КПК, чтобы ослабить давление со стороны международного сообщества”.

Ян отметил, что открытие порта Хайшенвай не только хорошо для экономики Китая, но и имеет значение для военных возможностей КПК.

“Потому что, как только КПК вторгнется на Тайвань, Запад обязательно наложит санкции. Не исключено, что американские военные перекроют снабжение КПК по таким маршрутам, как Малаккский пролив и Суэцкий канал. Тогда китайские корабли смогут использовать Владивосток для прохождения арктическим маршрутом”, — сказал он.

После вторжения России в Украину в 2022 году, Россия подверглась санкциям со стороны многих членов международного сообщества. Агрессия КПК в отношении Тайваня и в Южно-Китайском море также привела к эскалации напряженности. С тех пор объем торговли между Китаем и Россией значительно вырос.

В марте лидер КПК Си Цзиньпин посетил Россию и подписал совместное заявление с Путиным, в котором также говорилось о развитии и региональном сотрудничестве в рамках “Северо-Восток — Дальний Восток”.

Юань Хунбин, ученый-юрист из Австралии, сказал 16 мая в интервью The Epoch Times, что открытие Россией Владивостока для Китая и укрепление китайско-российской торговли показывают, что КПК всегда поддерживала Россию за кулисами. Международное сообщество не должно думать, что КПК перестанет поддерживать Россию.

“Отношения между КПК и Россией — это действительно союз преступников, который не имеет верхнего предела. Главным сторонником вторжения России в Украину является КПК”, — сказал Юань.

В предыдущем интервью The Epoch Times Юань отметил, что страной, которая аннексировала и оккупировала больше всего китайских территорий в истории, была Россия.

“Теперь КПК заключила союз с агрессивной страной, которая нанесла Китаю наибольший ущерб в истории, что показывает, что КПК может полностью продать национальные интересы Китая ради выгоды собственного режима”.

По материалам The Epoch Times USA

Росія нещодавно відкрила для Китаю свій далекосхідний порт Владивосток, який вона займає з 1860 року. На думку спостерігачів, такий стратегічний обмін між двома країнами на тлі погіршення міжнародних відносин є наслідком дій російсько-китайського тандему в Україні та навколо Тайваню і Південнокитайського моря.

4 травня Головне митне управління комуністичного режиму Китаю випустило повідомлення, в якому російський порт Владивосток було включено до числа транзитних портів для транскордонного перевезення внутрішніх китайських товарів. Ця політика набуде чинності 1 червня. Товари, що проходять через Владивосток, класифікуватимуться як “внутрішня торгівля” і не оподатковуватимуться імпортними та експортними митами.

За даними офіційних ЗМІ материка, транспортні витрати при використанні нового маршруту значно скоротяться. Раніше товари з китайських провінцій Цзілінь і Хейлунцзян доправляли вантажівками в порт Далянь провінції Ляонін на відстань понад 1000 кілометрів, перш ніж їх можна було переправити морем. Тепер же вантажівкам доведеться проїхати всього близько 200 кілометрів від міста Суйфеньхе провінції Хейлунцзян і міста Хуньчунь провінції Цзілінь.

На офіційних китайських картах 13 століття Владивосток відзначений як територія Піднебесної. Тоді порт називався Юнмінчен. Пізніше місто отримало назву Хайшенвай, яку використовують у Китаї донині поряд із “Владивостоком”, російською імперською назвою, що буквально означає “підкорювати Схід” або “правити Сходом”.

Це місто, а також землі навколо нього, є батьківщиною маньчжурської народності династії Цин. Однак Хайшенвай разом із понад 1 мільйоном квадратних кілометрів території був анексований царською Російською імперією 1860 року після того, як Китай зазнав поразки від англійців і французів під час Другої опіумної війни.

Протягом наступних 163 років Хейлунцзян і Цзілінь не мали виходу до портів.

Уряди Китаю, що змінювали один одного, ніколи не визнавали законність і дійсність договору, який визначав окупацію Росією цієї території.

Після Другої світової війни, як одна з країн-союзниць і сторона, що перемогла, уряд Китайської республіки (КР) зажадав повернення суверенітету Даляня, Владивостока, Сахаліну та інших територій, які все ще були окуповані комуністичною Росією (Радянським Союзом). Однак 1949 року КР зазнала поразки від комуністів у громадянській війні й відступила на острів Тайвань. На материку комуністи створили Китайську Народну Республіку (КНР).

У 2001 році тодішній лідер керівної Комуністичної партії Китаю (КПК) Цзян Цземінь підписав договір із президентом Росії Володимиром Путіним під назвою “Китайсько-російський договір про добросусідство, дружбу й співробітництво”.

У договорі Цзян офіційно визнав китайські території, анексовані Росією з імперської епохи, російськими, назавжди передавши РФ щонайменше 1,5 мільйона квадратних кілометрів території, що належала Китаю, включно з островом Сахалін (Вуляньхай) та Владивостоком (Хайшенвай), що у кілька десятків разів перевищує площу Тайваню.

Закордонні китайські ЗМІ, які підтримують КПК, захоплено сприйняли відкриття Владивостока для Китаю, стверджуючи, що це дивіденди, які принесла КПК російсько-українська війна.

Професор Сун Гочен із Національного університету Ченчі на Тайвані сказав 16 травня в інтерв’ю The Epoch Times, що немає нічого гідного для урочистості: “Спочатку [порт] належав вам, а тепер вам лише дозволили ним користуватися”.

Коментатор поточних подій Ян Нін написав у своїй статті для The Epoch Times: “Сьогодні Хайшенвай став морським гирлом Цзіліня. Це показує, що від початку російсько-української війни 2022 року, під потужними санкціями Заходу, Росія ослабла, її економічний розвиток іде повільно, оскільки вона зіткнулася з невдачами у війні”.

“Росії довелося ще більше зміцнити політичне, економічне й навіть військове співробітництво з КПК. Зокрема піти на деякі поступки, зробити Владивосток портом для КПК, щоб послабити тиск з боку міжнародної спільноти”.

Ян зазначив, що відкриття порту Хайшенвай не тільки добре для економіки Китаю, а й має значення для військових можливостей КПК.

“Тому що, щойно КПК вторгнеться на Тайвань, Захід обов’язково накладе санкції. Не виключено, що американські військові перекриють постачання КПК за такими маршрутами, як Малаккська протока та Суецький канал. Тоді китайські кораблі зможуть використовувати Владивосток для проходження арктичним маршрутом”, — сказав він.

Після вторгнення Росії в Україну 2022 року Росія зазнала санкцій з боку багатьох членів міжнародної спільноти. Агресія КПК щодо Тайваню і в Південнокитайському морі також призвела до ескалації напруженості. Відтоді обсяг торгівлі між Китаєм і Росією значно зріс.

У березні лідер КПК Сі Цзіньпін відвідав Росію і підписав спільну заяву з Путіним, у якій також ішлося про розвиток і регіональне співробітництво в рамках “Північний Схід — Далекий Схід”.

Юань Хунбін, учений-юрист з Австралії, сказав 16 травня в інтерв’ю The Epoch Times, що відкриття Росією Владивостока для Китаю і зміцнення китайсько-російської торгівлі показують, що КПК завжди підтримувала Росію за лаштунками. Міжнародна спільнота не повинна думати, що КПК перестане підтримувати Росію.

“Відносини між КПК і Росією — це дійсно союз злочинців, який не має верхньої межі. Головним прихильником вторгнення Росії в Україну є КПК”, — сказав Юань.

У попередньому інтерв’ю The Epoch Times Юань зазначив, що країною, яка анексувала та окупувала найбільше китайських територій в історії, була Росія.

“Тепер КПК уклала союз з агресивною країною, яка завдала Китаю найбільшої шкоди в історії, що показує, що КПК може повністю продати національні інтереси Китаю заради вигоди власного режиму”.

За матеріалами The Epoch Times USA

Електричний гіперкар “Сова” б’є нові рекорди швидкості серед серійних електромобілів. Випробування проходять на аеродромі Елвінгтон у Північній Англії.

На відрізку в 200 метрів електрокар розвинув середню швидкість 309 кілометрів на годину. А на відрізку в 400 метрів він розігнався до 319 кілометрів на годину. Усі свідчення фіксували спеціальними вимірювальними приладами. Два світові рекорди підтвердив представник Книги Гіннесса.

Двоє жителів Лос-Анджелеса були заарештовані за ймовірну участь у керованій Пекіном схемі, спрямованій на підрив діяльності американських послідовників Фалуньгун, духовного руху, забороненого в Китаї за критику китайського уряду.

У п’ятницю Міністерство юстиції США заявило, що ця пара намагалася підкупити федерального агента під прикриттям, який видавав себе за співробітника податкової служби США, заплативши йому 5 000 доларів готівкою, пообіцявши більшу винагороду, якщо він або вона подасть скаргу до Служби внутрішніх доходів з вимогою скасувати звільнення від сплати федеральних податків для організації Фалуньгун.

Позбавлення організації статусу пільговика збільшило б її зобов’язання зі сплати федеральних податків.

Департамент процитував підозрюваного у перехопленому дзвінку, який заявив, що хабарі призначалися для досягнення мети Китаю — “повалення Фалуньгун”.

Посольство Китаю у Вашингтоні не відразу прокоментувало звинувачення.

Фалуньгун — це духовний рух, заснований у 1990-х роках, в основі якого лежить медитація.

Він закликає людей зректися правлячого китайського уряду, а Пекін, своєю чергою, називає його культовою організацією, яка загрожує національній стабільності.

П’ятничні звинувачення були оголошені через місяць після того, як федеральні агенти заарештували двох жителів Нью-Йорка за підозрою в організації китайської “таємної поліцейської дільниці” в районі Чайнатаун на Манхеттені.

Водій червоного автомобіля намагається перетнути затоплену дорогу в місті Моліна-де-Сегура, перш ніж його машину швидко відносить бурхлива вода.

Проливні дощі в четвер (25 травня), які прийшли після тривалої посухи, перетворили вулиці на річки в містах уздовж середземноморського узбережжя Іспанії.

Сильні зливи також обрушилися на центральну Іспанію, а також на столицю країни Мадрид та її околиці.

На початку тижня іспанська влада закрила школи, університети та дитячі садочки як запобіжний захід після того, як дощі залишили після себе затоплені підвали та затоплені автомобілі.

Хоча дощі спричинили хаос і економічні збитки, багато хто в Іспанії вітав їх, оскільки, за даними державного метеорологічного агентства AEMET, ця весна була найсухішою з часу початку спостережень у 1961 році.

Обширная пустынная долина на протяжении веков была домом для кочевников, которые традиционно зарабатывали на жизнь выпасом коз, овец и верблюдов, а также охотой.

Но из-за изменения климата, влияющего на их средства к существованию, бедуины здесь, в южной части страны, вынуждены развивать этот район как туристический объект, пишет AL JAZEERA.

89-летняя Салаха аль-Залабейх всю жизнь прожила в Вади-Рам и видела, как этот район меняется на ее глазах. Объект всемирного наследия ЮНЕСКО стал известен как одно из самых популярных мест в стране для посетителей.

«Моя семья раньше зарабатывала на жизнь выпасом овец и верблюдов. Но когда [дождей] стало меньше, стало трудно содержать животных и обеспечивать пропитание. Нам пришлось переехать в деревню и продать наших животных», — сказал аль-Залабейх «Аль-Джазире».

Семья аль-Залабейх проводит экскурсии и содержит лагерь для путешественников.

Согласно климатической классификации Кеппен-Гейгера, в которой используются цвета и оттенки для разделения мира на климатические зоны на основе таких критериев, как температура, Иордания в будущем станет «красной» страной.

Это указывает на то, что она столкнется с высокими температурами и сильной засухой, сказал Лейт аль-Дасуки, консультант по энергетике и климату.

Аль-Дасуки специализируется на разработке и управлении возобновляемыми источниками энергии. Он объяснил, что Вади-Рам сталкивается с повышением температуры, нехваткой воды, опустыниванием и более высокой частотой экстремальных погодных явлений, таких как большое ноябрьское наводнение 2014 года.

По словам аль-Дасуки, некоторые районы Вади-Рама подвержены риску наводнения от умеренного до высокого, что может иметь тяжелые последствия для жителей, в том числе лишение средств к существованию, негативное влияние на местную индустрию туризма и эрозию почвы, которая влияет на растительный покров.

Подземные воды в Вади-Рам в основном считаются невозобновляемыми. Согласно наблюдениям из Водного ежегодника BGR, уровень грунтовых вод снижается с 1996 года с фиксированной скоростью около 1,2 метра в год.

«Более высокие температуры приведут к потреблению большего количества грунтовых вод, и это затронет не только людей, живущих в Вади-Раме, но и всю страну», — сказал аль-Дасуки.

Хотя частота наводнений в Иордании увеличилась, это не означает, что люди получили доступ к большему количеству воды. По его словам, основным источником воды в Иордании, включая поверхностные и подземные воды, являются дожди.

«Из-за небольшого количества осадков и высокой скорости испарения сложно поддерживать адекватное водоснабжение. В Вади-Рам выпадает очень мало осадков в год, а в некоторых районах осадков практически нет», — добавил он.

Несмотря на изменения климата, аль-Залабейх и ее семья говорят, что они видят улучшение качества жизни за последние десятилетия.

“Сейчас жизнь лучше, чем когда я была молода. У нас были только верблюды и не было машин. С ростом деревни у нас появились школы для детей”, — сказала она.

У нее самой не было возможности ходить в школу, и она благодарна за то, что “поколениям, которые придут после меня, стало легче и лучше”.

Велика пустельна долина протягом століть була домівкою для кочівників, які традиційно заробляли на життя випасом кіз, овець і верблюдів, а також полюванням.

Але через зміну клімату, що впливає на їхні засоби до існування, бедуїни тут, у південній частині країни, змушені розвивати цей район як туристичний об’єкт, пише AL JAZEERA.

89-річна Салаха аль-Залабейх усе життя прожила у Ваді-Рам і бачила, як цей район змінюється на її очах. Об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО став відомий як одне з найпопулярніших місць у країні для відвідувачів.

“Моя сім’я раніше заробляла на життя випасом овець і верблюдів. Але коли [дощів] стало менше, стало важко утримувати тварин і забезпечувати їжу. Нам довелося переїхати в село й продати наших тварин”, — сказав аль-Залабейх “Аль-Джазірі”.

Сім’я аль-Залабейх проводить екскурсії та утримує табір для мандрівників.

Згідно з кліматичною класифікацією Кеппен-Гейгера, в якій використовуються кольори та відтінки для поділу світу на кліматичні зони на основі таких критеріїв, як температура, Йорданія в майбутньому стане “червоною” країною.

Це вказує на те, що вона зіткнеться з високими температурами та сильною посухою, сказав Лейт аль-Дасукі, консультант з енергетики та клімату.

Аль-Дасукі спеціалізується на розробці та управлінні поновлюваними джерелами енергії. Він пояснив, що Ваді-Рам стикається з підвищенням температури, нестачею води, опустелюванням і більш високою частотою екстремальних погодних явищ, таких як велика листопадова повінь 2014 року.

За словами аль-Дасукі, деякі райони Ваді-Рама наражаються на ризик повені від помірного до високого, що може мати важкі наслідки для жителів, зокрема позбавлення засобів для існування, негативний вплив на місцеву індустрію туризму та ерозію ґрунту, яка впливає на рослинний покрив.

Підземні води у Ваді-Рам здебільшого вважаються невідновлюваними. Згідно зі спостереженнями з Водного щорічника BGR, рівень ґрунтових вод знижується з 1996 року з фіксованою швидкістю близько 1,2 метра на рік.

“Вищі температури призведуть до споживання більшої кількості ґрунтових вод, і це торкнеться не тільки людей, що живуть у Ваді-Рамі, а й усієї країни”, — сказав аль-Дасукі.

Хоча частота повеней у Йорданії збільшилася, це не означає, що люди отримали доступ до більшої кількості води. За його словами, основним джерелом води в Йорданії, включно з поверхневими та підземними водами, є дощі.

“Через невелику кількість опадів і високу швидкість випаровування складно підтримувати адекватне водопостачання. У Ваді-Рам випадає дуже мало опадів на рік, а в деяких районах опадів практично немає”, — додав він.

Попри зміни клімату, аль-Залабейх та її сім’я кажуть, що вони бачать поліпшення якості життя за останні десятиліття.

“Зараз життя краще, ніж коли я була молода. У нас були тільки верблюди й не було машин. З ростом села у нас з’явилися школи для дітей”, — сказала вона.

У неї самої не було можливості ходити до школи, і вона вдячна за те, що “поколінням, які прийдуть після мене, стало легше і краще”.

Відео по темі:

Британское классификационное общество Lloyd’s Register с 3 июня отзывает сертификацию 21 судна индийской компании Gatik Ship Management, которая перевозит до 10% российской нефти, импортируемой в Индию.

Британское классификационное общество Lloyd’s Register сообщило индийской компании Gatik Ship Management, которая стала основным перевозчиком российской нефти после начала НБО, что с 3 июня отзывает сертификацию 21 судна, сообщает Reuters. Gatik имеет еще 11 судов, которые получили сертификат Индийского регистра судоходства (IRClass).

“Регистр Ллойда стремится способствовать соблюдению санкционных правил в отношении торговли российской нефтью, – говорится в электронном письме. “Если это подтверждается доказательствами, мы отказываем в классе и услугах любым судам, которые, по мнению соответствующих органов, нарушают международные санкции”.

Классификационные общества, такие как Lloyd’s Register в Лондоне, занимаются регистрацией и оценкой судов, выдают сертификаты, необходимые для обеспечения страхования и входа в порты.

Крупный американский страховщик American Club также сообщил Reuters, что больше не предоставляет страхование для судов Gatik, а российская страховая компания “Ингосстрах” заявила, что не будет работать с Gatik в будущем, сообщает Reuters.

Ни страховщики, ни Lloyd’s Register не назвали причин, почему они прекратили сотрудничество с “Гатиком”.

С начала войны западные страны установили предельную цену на российскую нефть на уровне 60 долларов за баррель, и западным судовладельцам и страховщикам запрещено обрабатывать такие грузы, если они не продаются по этой цене или ниже. Однако аналогичных ограничений для стран, не входящих в ЕС, не существует. Индия не признала санкций, наложенных на Россию, и быстро стала крупнейшим покупателем российской нефти.

В прошлом месяце спотовые цены на российскую нефть поднялись выше 60 долларов за баррель. По данным Reuters, некоторые руководители страховых компаний заявили, что нервничают из-за нарушения правил, поскольку не могут самостоятельно отслеживать стоимость товаров.

В этом году Gatik стала ведущим перевозчиком российской нефти в Индию с флотом в более чем 40 танкеров.

По оценкам Reuters, за первые четыре месяца 2023 года Индия импортировала 2,76 миллиона тонн российской нефти на судах, эксплуатируемых Gatik. Это 10% от общего объема импорта из России.