Blog

Избранный президент США добавил в свое рождественское поздравление послание для китайских военных. В своей заметке на сайте Truth Social Трамп обвинил их в незаконной эксплуатации Панамского канала.

Он также сказал, что Китай добивается того, чтобы: «США вкладывали миллиарды долларов в «ремонт», и при этом ничего не решали».

Почему Панамский канал так важен? Он сокращает маршрут между Атлантическим и Тихим океаном, а значит — расходы на транспортировку.

Ранее в выходные Трамп также пригрозил вернуть Панамский канал под контроль США. Трамп также предупредил, что не позволит каналу попасть: «не в те руки».

Президент Панамы заявил, что Китай не имеет никакого влияния на управление каналом.

В то же время Пекин — второй по величине пользователь канала после США. И он постоянно расширяет свое влияние в этой стране, инвестируя в добычу полезных ископаемых и инфраструктуру Панамы, а также создавая прокитайские испаноязычные СМИ. Более того, двумя из пяти портов на канале управляет компания из Гонконга.

В 2017 году Панама разорвала дипломатические отношения с Тайванем, и установила связи с КНР. Годом позже она присоединилась к инициативе компартии Китая «Один пояс, один путь». Этот проект позволяет Пекину усиливать свое влияние за рубежом, преимущественно инвестируя в инфраструктуру других стран. В случае, если страны не могут погасить его кредиты, Китай получает контроль над этой инфраструктурой.

Американское военное руководство выражает беспокойство по поводу китайских компаний вдоль канала, которые находятся под контролем компартии.

Крейг Фуллер, генеральный директор компании FreightWaves, отметил, что Китай может внедрить системы наблюдения в инфраструктуру канала для получения сведений о военных и коммерческих перевозках США.

Об этом смотрите в нашем выпуске новостей на Youtube:

В пятницу власти Италии заявили, что прилагают все усилия, чтобы вернуть домой журналистку, которая находится под арестом в Иране уже более недели, в то время как политические деятели всех уровней выразили свою обеспокоенность.

29-летняя Чечилия Сала, которая работает в газете Il Foglio и подкаст-компании Chora Media, была задержана в Тегеране 19 декабря, но о ее аресте стало известно только в пятницу. Министерство иностранных дел Италии заявило, что поддерживает контакты с Ираном для выяснения правовой ситуации Салы и условий ее содержания под стражей.

«Италия неутомимо работает над ее освобождением, используя все возможные варианты», — написал министр обороны Гвидо Кросетто — ключевая фигура в правительстве премьер-министра Джорджиа Мелони — в социальной сети X, назвав арест «неприемлемым».

Chora Media сообщила, что Сала выехала из Рима в Иран 12 декабря с действительной журналистской визой, и успела дать несколько интервью и подготовить три выпуска своего подкаста «Истории». Она должна была вернуться в Рим 20 декабря.

В сообщении также говорится, что Сала содержится в одиночной камере в тегеранской тюрьме «Эвин» и причины ее ареста не были названы.

Было неясно, может ли это быть связано с напряженностью в отношениях между Римом и Тегераном после того, как на прошлой неделе Иран вызвал высокопоставленного итальянского дипломата и посла Швейцарии, представляющего интересы США в стране, в связи с арестом двух иранских граждан. Один из них был арестован в Италии по просьбе Вашингтона.

Посол Италии в Иране посетил Салу в тюрьме в пятницу, а журналистка также поддерживает телефонную связь с семьей, сообщило итальянское министерство иностранных дел. Итальянские источники, знакомые с этим вопросом, сообщили, что она «очень устала», но «физически в порядке».

По словам Chora, новость об аресте Салы не была обнародована сразу, поскольку ее семья и итальянские власти надеялись, что сохранение этой информации в тайне поможет обеспечить ее быстрое освобождение.

Элли Шлейн, лидер левоцентристской оппозиционной Демократической партии, призвала правительство действовать быстро.

«Мы немедленно призываем правительство принять все необходимые меры, чтобы пролить свет на это дело, выяснить причины задержания и, прежде всего, как можно быстрее вернуть Чечилию Салу обратно в Италию», — сказала она.

Обраний президент США додав у своє різдвяне привітання послання для китайських військовиків. У своєму дописі на сайті Truth Social Трамп звинуватив їх у незаконній експлуатації Панамського каналу.

Він також сказав, що Китай домагається того, щоб: «США вкладали мільярди доларів у «ремонт», і при цьому нічого не вирішували».

Чому Панамський канал такий важливий? Він скорочує маршрут між Атлантичним і Тихим океаном, а отже — витрати на транспортування.

Раніше у вихідні Трамп також пригрозив повернути Панамський канал під контроль США. Трамп також попередив, що не дозволить каналу потрапити: «не в ті руки».

Президент Панами заявив, що Китай не має жодного впливу на управління каналом.

Водночас Пекін — другий за величиною користувач каналу після США. І він постійно розширює свій вплив у цій країні, інвестуючи у видобуток корисних копалин та інфраструктуру Панами, а також створюючи прокитайські іспаномовні ЗМІ. Ба більше, двома з п’яти портів на каналі керує компанія з Гонконгу.

2017 року Панама розірвала дипломатичні відносини з Тайванем, і встановила зв’язки з КНР. Роком пізніше вона приєдналася до ініціативи компартії Китаю «Один пояс, один шлях». Цей проєкт дає змогу Пекіну посилювати свій вплив за кордоном, переважно інвестуючи в інфраструктуру інших країн. У разі, якщо країни не можуть погасити його кредити, Китай отримує контроль над цією інфраструктурою.

Американське військове керівництво висловлює занепокоєння з приводу китайських компаній уздовж каналу, які перебувають під контролем компартії.

Крейг Фуллер, генеральний директор компанії FreightWaves, зазначив, що Китай може впровадити системи спостереження в інфраструктуру каналу для отримання відомостей про військові та комерційні перевезення США.

Про це дивіться в нашому випуску новин на Youtube:

У п’ятницю влада Італії заявила, що докладає всіх зусиль, щоб повернути додому журналістку, яка перебуває під арештом в Ірані вже більше тижня, в той час як політичні діячі всіх рівнів висловили свою стурбованість.

29-річна Чечілія Сала, яка працює в газеті Il Foglio і подкаст-компанії Chora Media, була затримана в Тегерані 19 грудня, але про її арешт стало відомо лише в п’ятницю. Міністерство закордонних справ Італії заявило, що підтримує контакти з Іраном для з’ясування правової ситуації Сали та умов її утримання під вартою.

«Італія невтомно працює над її звільненням, використовуючи всі можливі варіанти», — написав міністр оборони Гвідо Кросетто — ключова фігура в уряді прем’єр-міністра Джорджіа Мелоні — в соціальній мережі X, назвавши арешт «неприйнятним».

Chora Media повідомила, що Сала виїхала з Риму до Ірану 12 грудня з дійсною журналістською візою, і встигла дати кілька інтерв’ю та підготувати три випуски свого подкасту «Історії». Вона мала повернутися до Риму 20 грудня.

У повідомленні також йдеться, що Сала утримується в одиночній камері в тегеранській в’язниці «Евін» і причини її арешту не були названі.

Було незрозуміло, чи може це бути пов’язано з напруженістю у відносинах між Римом і Тегераном після того, як минулого тижня Іран викликав високопоставленого італійського дипломата і посла Швейцарії, який представляє інтереси США в країні, у зв’язку з арештом двох іранських громадян. Один з них був заарештований в Італії на прохання Вашингтона.

Посол Італії в Ірані відвідав Салу у в’язниці в п’ятницю, а журналістка також підтримує телефонний зв’язок з сім’єю, повідомило італійське міністерство закордонних справ. Італійські джерела, обізнані з цим питанням, повідомили, що вона «дуже втомилася», але «фізично в порядку».

За словами Chora, новина про арешт Сали не була оприлюднена одразу, оскільки її сім’я та італійська влада сподівалися, що збереження цієї інформації в таємниці допоможе забезпечити її швидке звільнення.

Еллі Шлейн, лідер лівоцентристської опозиційної Демократичної партії, закликала уряд діяти швидко.

«Ми негайно закликаємо уряд вжити всіх необхідних заходів, щоб пролити світло на цю справу, з’ясувати причини затримання і, перш за все, якнайшвидше повернути Чечілію Салу назад до Італії», — сказала вона.

Юджин Спектор, гражданин США, заключенный на этой неделе на 15 лет после того, как московский суд признал его виновным в шпионаже, был обвинен в передаче биотехнологических секретов Соединенным Штатам, заявила в пятницу российская служба безопасности ФСБ.

Во вторник российские государственные информационные агентства сообщили, что Спектор, который родился в России, а затем переехал в США, был приговорен к 13 годам заключения за шпионаж. Этот приговор был добавлен к существующему приговору за взяточничество и превращен в новый 15-летний срок заключения в исправительной колонии строгого режима.

Государственные СМИ не сообщают, каким образом Спектор признал обвинения на закрытом судебном заседании.

Подробности возбужденного против него дела о шпионаже тогда также не были обнародованы. Но ФСБ, главная наследница КГБ советских времен, заявила в пятницу, что Спектор действовал от имени Пентагона.

«Американец, действуя в интересах Пентагона и связанной с ним коммерческой организации, собирал и передавал иностранной стороне различные сведения по биотехнологической и биомедицинской тематике, в том числе составляющие государственную тайну, для дальнейшего создания в США системы скоростного генетического скрининга населения России», — говорится в заявлении ФСБ.

ФСБ, обычно сообщает, признался ли обвиняемый, но в данном случае не отметила, каким образом Спектор, который уже отбывал 3,5 года заключения в России за взяточничество, сделал заявление о своей вине.

До своего ареста в 2021 году по предыдущему делу Спектор занимал должность председателя правления группы компаний «Медполимерпром», специализирующейся на лекарствах против рака, сообщают государственные СМИ.

В своем первом судебном деле Спектор признал себя виновным в помощи в подкупе помощника бывшего вице-премьер-министра России, сообщают российские государственные СМИ.

Палестинец зарезал 83-летнюю женщину в израильском городе Герцлия, сообщили в пятницу израильские СМИ, полиция назвала это терактом.

Служба скорой помощи сообщила, что женщине была оказана помощь на месте происшествия парамедиками и в критическом состоянии она была доставлена в больницу. Израильские СМИ сообщили, что позже она скончалась от полученных ран.

Полиция заявила, что нападавший, бывший информатор службы безопасности из северного района оккупированного Западного берега, был пойман и арестован.

Палестинець зарізав 83-річну жінку в ізраїльському місті Герцлія, повідомили в п’ятницю ізраїльські ЗМІ, поліція назвала це терактом.

Служба швидкої допомоги повідомила, що жінці надали допомогу на місці події парамедики і в критичному стані її доправили в лікарню. Ізраїльські ЗМІ повідомили, що пізніше вона померла від отриманих ран.

Поліція заявила, що нападника, колишнього інформатора служби безпеки з північного району окупованого Західного берега, спіймали й заарештували.

Юджин Спектор, громадянин США, ув’язнений цього тижня на 15 років після того, як московський суд визнав його винним у шпигунстві, був звинувачений у передачі біотехнологічних секретів Сполученим Штатам, заявила в п’ятницю російська служба безпеки ФСБ.

У вівторок російські державні інформаційні агентства повідомили, що Спектор, який народився в Росії, а потім переїхав до США, був засуджений до 13 років ув’язнення за шпигунство. Цей вирок був доданий до існуючого вироку за хабарництво і перетворений на новий 15-річний термін ув’язнення у виправній колонії суворого режиму.

Державні ЗМІ не повідомляють, яким чином Спектор визнав звинувачення на закритому судовому засіданні.

Подробиці порушеної проти нього справи про шпигунство тоді також не були оприлюднені. Але ФСБ, головна спадкоємиця КДБ радянських часів, заявила в п’ятницю, що Спектор діяв від імені Пентагону.

«Американець, діючи в інтересах Пентагону і пов’язаної з ним комерційної організації, збирав і передавав іноземній стороні різні відомості з біотехнологічної та біомедичної тематики, зокрема й ті, що становлять державну таємницю, для подальшого створення в США системи швидкісного генетичного скринінгу населення Росії», — йдеться в заяві ФСБ.

ФСБ, яка зазвичай повідомляє, чи зізнався обвинувачений, не зазначила, яким чином Спектор, який вже відбував 3,5 роки ув’язнення в Росії за хабарництво, зробив заяву про свою провину.

До свого арешту в 2021 році за попередньою справою Спектор обіймав посаду голови правління групи компаній «Медполімерпром», що спеціалізується на ліках проти раку, повідомляють державні ЗМІ.

У своїй першій судовій справі Спектор визнав себе винним у допомозі в підкупі помічника колишнього віце-прем’єр-міністра Росії, повідомляють російські державні ЗМІ.

Правительство Канады осудило введение Китаем санкций в отношении двух канадских организаций и их 20 членов. Оно назвало это нападением на тех, кто выступает в защиту прав человека.

Министерство иностранных дел Канады выразило поддержку Канадскому комитету по правам Тибета и Проекту защиты прав уйгуров и осудило санкции Китая в отношении этих организаций.

В заявлении канадского правительства также говорится, что оно не позволит любые угрозы, акты насилия и преследования в отношении граждан Канады, членов их семей или друзей по политическим причинам.

Различные эксперты по защите прав человека ООН призвали Китай серьезно отнестись к обвинениям в нарушении прав человека.

Канада сейчас проводит проверку ситуации, сложившейся в отношении прав человека, с целью её улучшения и призывает Китай сделать то же самое.

Правительство Канады призвало своих граждан, находящихся на территории Китая, обратить серьезное внимание на свою безопасность, по причине риска произвольного использования власти в этой стране.

Министерство иностранных дел Канады заявило, что готово оказать правовую помощь гражданам Канады, которые могут пострадать от китайских санкций.

Всемирный уйгурский конгресс также осудил принятые Китаем санкции против уйгуров и тибетских организаций в Канаде.

Китай принял санкции против Проекта по защите прав уйгуров, в частности против его руководства (бывшего директора и 14 других сотрудников). Также введены санкции против председателя Канадского комитета по правам Тибета и других 4 членов этой организации.

Государственные СМИ Канады утверждают, что принятые Китаем санкции являются ответом на принятые канадским правительством санкции против восьми китайских чиновников, среди которых Чэнь Цюаньго, Эркин Тунияз, Пэн Цзяжуй и У Инцзе.

Уряд Канади засудив введення Китаєм санкцій щодо двох канадських організацій та їхніх 20 членів. Він назвав це нападом на тих, хто виступає на захист прав людини.

Міністерство закордонних справ Канади виразило підтримку Канадському комітету з прав Тибету та Проекту захисту прав уйгурів та засудило санкції Китаю щодо цих організацій.

В заяві канадського уряду також йдеться, що він не дозволить будь які погрози, акти насильства та переслідування по відношенню до громадян Канади, членів їх сімей чи друзів з політичних причин.

Різні експерти з захисту прав людини ООН закликали Китай серйозно поставитись до звинувачень у порушенні прав людини.

Канада зараз проводить перевірку ситуації, яка склалась у відношенні прав людини, з метою її покращення і закликає Китай зробити те саме.

Уряд Канади закликав своїх громадян, які перебувають на території Китаю, звернути серйозну увагу на свою безпеку, з причини ризику довільного використання влади в цій країні.

Міністерство закордонних справ Канади заявило, що готово оказати правову допомогу громадянам Канади, які можуть постраждати від китайських санкцій.

Всесвітній уйгурський конгрес також засудив прийняті Китаєм санкції проти уйгурів та тибетських організацій в Канаді.

Китай прийняв санкції проти Проекту із захисту прав уйгурів, зокрема проти його керівництва (колишнього директора та 14 інших працівників). Також введено санкції проти голови Канадського комітету з прав Тибету та інших 4 членів цієї організації.

Державні ЗМІ Канади стверджують, що прийняті Китаєм санкції є відповіддю на прийняті канадським урядом санкції проти вісьмох китайських чиновників, серед яких Чень Цюаньго, Еркін Туніяз, Пен Цзяжуй та У Інцзе.