Blog

Лидеры стран Содружества наций, завершая недельный саммит в Самоа, заявили в субботу, что настало время обсудить вопрос о том, должна ли Великобритания взять на себя обязательства по возмещению ущерба за свою роль в трансатлантической работорговле.

Рабство и угроза изменения климата стали главными темами для представителей 56 стран, входящих в группу, большинство из которых имеют корни в империи Великобритании, на встрече глав правительств стран Содружества, которая началась на тихоокеанских островах в понедельник.

Премьер-министр Великобритании Кир Стармер, чья страна давно отвергает призывы к выплате финансовой компенсации странам, пострадавшим от рабства, заявил, что дискуссии на саммите ведутся «не о деньгах».

В совместном заявлении по вопросу о рабстве лидеры заявили, что «пришли к выводу, что настало время для содержательного, правдивого и уважительного разговора о формировании общего будущего, основанного на справедливости».

Стремление к тому, чтобы бывшие колониальные державы, такие как Великобритания, выплатили репарации или возместили ущерб за рабство и его наследие, набирает обороты во всем мире, особенно среди стран Карибского сообщества и Африканского союза.

В заявлении также упоминается «черный дрозд» — термин, обозначающий людей с Тихоокеанских островов, которых обманом, принуждением или похищением заставляли работать на плантациях в Австралии и других странах.

Противники репараций утверждают, что страны не должны нести ответственность за исторические преступления, в то время как сторонники говорят, что наследие рабства привело к огромному и постоянному расовому неравенству.

В совместном заявлении не говорится о том, в какой форме должно осуществляться возмещение ущерба.

Стармер сказал на пресс-конференции, что в совместном заявлении есть две вещи: «В нем отмечены призывы к обсуждению и согласие с тем, что сейчас самое время для разговора».

«Но я должен быть предельно ясен: за два дня, что мы здесь находимся, ни одна из дискуссий не касалась денег. Наша позиция в этом вопросе очень и очень ясна», — сказал он.

Профессор Кингсли Эбботт, директор Института изучения Содружества при Лондонском университете, сказал, что заявление стало признаком потенциально исторического прорыва в этом вопросе.

«Обязательство провести переговоры о возмездном правосудии открывает дверь для диалога, и теперь начинается тяжелая работа», — сказал Эбботт, который присутствовал на саммите.

Повышение уровня моря

В совместном заявлении также говорится об обеспокоенности «серьезными последствиями климатического кризиса, включая повышение температуры и уровня моря».

В знак поддержки тихоокеанских островов, таких как Тувалу, которым угрожает затопление, они приняли первую в Содружестве Океанскую декларацию, в которой утверждается, что морские границы страны должны оставаться неизменными, даже если изменение климата приведет к затоплению малых островных государств.

Фиксация морских границ означает, что страны-атоллы смогут продолжать извлекать экономическую выгоду из обширных рыболовных угодий, даже если население будет вынуждено мигрировать, когда площадь суши значительно сократится. Декларация способствует тому, чтобы международное право признало вечную государственность тонущих островных государств.

Более половины членов Содружества — это малые государства, многие из которых находятся на островах, подверженных риску затопления из-за повышения уровня моря.

Новый глава

Члены Содружества выбрали Ширли Айоркор Бочвей новым генеральным секретарем группы. Бочвей, сторонница возмещения ущерба за трансатлантическое рабство и колониализм, сменит на этом посту британку Патрицию Скотланд, которая занимала эту должность с 2016 года.

Король Чарльз и королева Камилла, которые присутствовали на саммите, вылетели с Самоа после визита, в ходе которого монарх признал «болезненную» историю Содружества.

Выступая на саммите в пятницу, Чарльз сказал, что, «слушая людей по всему Содружеству, он понял, что самые болезненные аспекты нашего прошлого продолжают вызывать отклик».

«Поэтому нам жизненно необходимо понимать нашу историю, чтобы в будущем делать правильный выбор», — сказал он.

Лідери країн Співдружності націй, завершуючи тижневий саміт у Самоа, заявили в суботу, що настав час обговорити питання про те, чи повинна Велика Британія взяти на себе зобов’язання з відшкодування збитків за свою роль у трансатлантичній работоргівлі.

Рабство і загроза зміни клімату стали головними темами для представників 56 країн, що входять до групи, більшість з яких мають коріння в імперії Великої Британії, на зустрічі глав урядів країн Співдружності, що розпочалася на тихоокеанських островах у понеділок.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, чия країна давно відкидає заклики до виплати фінансової компенсації країнам, які постраждали від рабства, заявив, що дискусії на саміті ведуться «не про гроші».

У спільній заяві з питання про рабство лідери заявили, що «дійшли висновку, що настав час для змістовної, правдивої і шанобливої розмови про формування спільного майбутнього, заснованого на справедливості».

Прагнення до того, щоб колишні колоніальні держави, як-от Велика Британія, виплатили репарації або відшкодували шкоду за рабство та його спадщину, набирає обертів в усьому світі, особливо серед країн Карибського співтовариства та Африканського союзу.

У заяві також згадується «чорний дрізд» — термін, що позначає людей з Тихоокеанських островів, яких обманом, примусом або викраденням змушували працювати на плантаціях в Австралії та інших країнах.

Противники репарацій стверджують, що країни не повинні нести відповідальність за історичні злочини, тоді як прихильники кажуть, що спадщина рабства призвела до величезної і постійної расової нерівності.

У спільній заяві не йдеться про те, в якій формі має здійснюватися відшкодування збитків.

Стармер сказав на пресконференції, що у спільній заяві є дві речі: «У ній зазначені заклики до обговорення і згода з тим, що зараз саме час для розмови».

«Але я маю бути гранично ясним: за два дні, що ми тут перебуваємо, жодна з дискусій не стосувалася грошей. Наша позиція в цьому питанні дуже і дуже ясна», — сказав він.

Професор Кінгслі Ебботт, директор Інституту вивчення Співдружності при Лондонському університеті, сказав, що заява стала ознакою потенційно історичного прориву в цьому питанні.

«Зобов’язання провести переговори про відплатне правосуддя відчиняє двері для діалогу, і тепер починається важка робота», — сказав Ебботт, який був присутній на саміті.

Підвищення рівня моря

У спільній заяві також ідеться про занепокоєння «серйозними наслідками кліматичної кризи, включно з підвищенням температури та рівня моря».

На знак підтримки тихоокеанських островів, таких як Тувалу, яким загрожує затоплення, вони ухвалили першу в Співдружності Океанську декларацію, в якій стверджується, що морські кордони країни повинні залишатися незмінними, навіть якщо зміна клімату призведе до затоплення малих острівних держав.

Фіксація морських кордонів означає, що країни-атоли зможуть продовжувати отримувати економічну вигоду з великих рибальських угідь, навіть якщо населення буде змушене мігрувати, коли площа суші значно скоротиться. Декларація сприяє тому, щоб міжнародне право визнало вічну державність потопаючих острівних держав.

Більше половини членів Співдружності — це малі держави, багато з яких розташовані на островах, схильних до ризику затоплення через підвищення рівня моря.

Новий голова

Члени Співдружності обрали Ширлі Айоркор Бочвей новим генеральним секретарем групи. Бочвей, прихильниця відшкодування збитків за трансатлантичне рабство і колоніалізм, змінить на цій посаді британку Патрицію Скотланд, яка обіймала цю посаду з 2016 року.

Король Чарльз і королева Камілла, які були присутні на саміті, вилетіли із Самоа після візиту, під час якого монарх визнав «болючу» історію Співдружності.

Виступаючи на саміті в п’ятницю, Чарльз сказав, що, «слухаючи людей по всій Співдружності, він зрозумів, що найболючіші аспекти нашого минулого продовжують викликати відгук».

«Тому нам життєво необхідно розуміти нашу історію, щоб у майбутньому робити правильний вибір», — сказав він.

После того как правительство ЮАР потребовало от Тайваня перенести свое официальное представительство за пределы столицы страны Претории, некоторые американские законодатели осудили это решение и предупредили о последствиях.

Криспин Фири, пресс-секретарь Департамента международных отношений и сотрудничества ЮАР, подтвердил газете The Epoch Times, что «президент дал понять, что правительство Тайваня должно освободить свои помещения в Претории к концу октября и переехать в Йоханнесбург, или будут приняты меры, чтобы это произошло».

21 октября сенатор Марша Блэкберн написала на медиаплатформе X, что Соединенные Штаты «не должны терпеть такое поведение со стороны Южной Африки».

Блэкберн призвала администрацию Байдена «ясно дать понять, что будут последствия, если ЮАР будет сотрудничать с КПК (Коммунистической партией Китая), чтобы запугивать Тайвань, включая исключение ЮАР из торговой программы AGOA».

По ее словам, Соединенные Штаты «не должны предоставлять торговые льготы странам, которые отдают предпочтение влиянию Китая перед демократическим партнерством».

К комментариям Блэкберн присоединились и другие коллеги по Конгрессу.

«Я призываю ЮАР и министра [международных отношений и сотрудничества ЮАР] Рональда Ламолу отменить это ошибочное действие, пересмотреть свои отношения с КПК и вернуться к истинной позиции неприсоединения», — написал республиканец из Техаса и председатель комитета по иностранным делам Палаты представителей Конгресса США Майкл Маккол.

В своем выступлении 22 октября он заявил, что действия Претории стали результатом «принуждения» со стороны КПК, и назвал их «наглым вмешательством в дела других стран».

Сенатор Том Коттон, законодатель-республиканец из Арканзаса, в своем посте на сайте X 22 октября заявил: «Агрессия Южной Африки против Тайваня от имени китайской коммунистической партии вызывает глубокую тревогу и неуместна».

Депутат Карлос Гименес из Флориды призвал «полностью пересмотреть отношения Южной Африки с Соединенными Штатами за то, что она уступила требованиям КПК».

«Конгресс США отвергает жалкую попытку Южной Африки запугать нашего дорогого друга, Тайвань, лишив его столицы», — написал он на платформе социальных сетей 22 октября.

Позиция в Претории

Несколько чиновников в Претории сообщили The Epoch Times, что администрация президента Сирила Рамафосы обратилась с просьбой к Тайбэю 16 октября под давлением Китая.

Эмма Пауэлл, представитель по иностранным делам Демократического альянса Южной Африки (DA), заявила The Epoch Times, что ее организация будет «бороться» за сохранение представительства Тайваня в Претории.

Пауэлл также выразила обеспокоенность тем, что «размолвка» ЮАР с Тайванем приведет к еще большему «ухудшению» отношений Претории с Вашингтоном.

«При АНК (Африканский национальный конгресс) мы сблизились со всеми врагами Америки, такими как Китай, Россия и Иран», — сказала она.

«Китай использует Южную Африку в качестве посредника в… войне, чтобы уничтожить нас», — заявил тайваньский дипломат, попросивший об анонимности, поскольку он не имеет права общаться со СМИ. «Южная Африка — еще одна пешка, используемая Китаем, чтобы подорвать и свести к минимуму международное представительство Тайваня».

Он сказал The Epoch Times, что Претория, столица ЮАР, «является местом, где все страны мира имеют дипломатические представительства», и «Тайвань откажется закрывать здание, которое принадлежит нам на законных основаниях».

«Перемещение нашей миссии в другое место нецелесообразно и серьезно нарушит нашу деятельность в Африке. Эта деятельность зависит от близости к другим международным консульствам, посольствам и дипломатам», — сказал он.

Ответные меры

Представительство Тайваня в Южной Африке называется Офисом связи Тайбэя, но оно работает как фактическое посольство. Тайваньские чиновники подтвердили это, заявив, что офис в Претории выдает визы, содействует торговле и ведет официальные дела между ЮАР и Тайванем.

Один из чиновников сказал, что офис также используется для «управления программой гуманитарной помощи, которая обеспечивает продовольствием и медицинскими услугами бедные сообщества в Южной Африке».

Тайваньское Центральное агентство новостей (CNA) недавно процитировало министра иностранных дел Линь Чиа-луна, который заявил, что если Тайвань будет вынужден покинуть свои помещения в Претории, то он рассмотрит возможность ответных мер.

CNA сообщило, что эти меры могут включать в себя требование Тайваня к ЮАР перенести свое представительство из Тайбэя, а также «более жесткие ограничения» при выдаче туристических и рабочих виз южноафриканцам.

По данным агентства, это может затронуть 5 000 южноафриканцев, преподающих английский язык в Тайбэе.

По данным Министерства торговли и промышленности ЮАР, в 2023 году страна экспортировала в Тайвань товаров, включая уголь, зерно и автомобили, на сумму около 1 миллиарда долларов.

Після того як уряд ПАР зажадав від Тайваню перенести своє офіційне представництво за межі столиці країни Преторії, деякі американські законодавці засудили це рішення і попередили про наслідки.

Кріспін Фірі, прес-секретар Департаменту міжнародних відносин і співробітництва ПАР, підтвердив газеті The Epoch Times, що «президент дав зрозуміти, що уряд Тайваню має звільнити свої приміщення в Преторії до кінця жовтня і переїхати до Йоганнесбурга, або буде вжито заходів, щоб це сталося».

21 жовтня сенаторка Марша Блекберн написала на медіаплатформі X, що Сполучені Штати «не повинні терпіти таку поведінку з боку Південної Африки».

Блекберн закликала адміністрацію Байдена «ясно дати зрозуміти, що будуть наслідки, якщо ПАР співпрацюватиме з КПК (Комуністичною партією Китаю), щоб залякувати Тайвань, включно з виключенням ПАР із торговельної програми AGOA».

За її словами, Сполучені Штати «не повинні надавати торговельні пільги країнам, які надають перевагу впливу Китаю перед демократичним партнерством».

До коментарів Блекберн приєдналися й інші колеги по Конгресу.

«Я закликаю ПАР і міністра [міжнародних відносин і співробітництва ПАР] Рональда Ламолу скасувати цю хибну дію, переглянути свої стосунки з КПК і повернутися до істинної позиції неприєднання», — написав республіканець із Техасу і голова комітету із закордонних справ Палати представників Конгресу США Майкл Маккол.

У своєму виступі 22 жовтня він заявив, що дії Преторії стали результатом «примусу» з боку КПК, і назвав їх «нахабним втручанням у справи інших країн».

Сенатор Том Коттон, законодавець-республіканець з Арканзасу, у своєму пості на сайті X 22 жовтня заявив: «Агресія Південної Африки проти Тайваню від імені китайської комуністичної партії викликає глибоку тривогу та недоречна».

Депутат Карлос Гіменес із Флориди закликав «повністю переглянути відносини Південної Африки зі Сполученими Штатами за те, що вона поступилася вимогам КПК».

«Конгрес США відкидає жалюгідну спробу Південної Африки залякати нашого дорогого друга, Тайвань, позбавивши його столиці», — написав він на платформі соціальних мереж 22 жовтня.

Позиція в Преторії

Кілька чиновників у Преторії повідомили The Epoch Times, що адміністрація президента Сиріла Рамафоси звернулася з проханням до Тайбея 16 жовтня під тиском Китаю.

Емма Пауелл, представниця у закордонних справах Демократичного альянсу Південної Африки (DA), заявила The Epoch Times, що її організація буде «боротися» за збереження представництва Тайваню в Преторії.

Пауелл також висловила стурбованість тим, що «сварка» ПАР із Тайванем призведе до ще більшого «погіршення» відносин Преторії з Вашингтоном.

«За АНК (Африканський національний конгрес) ми зблизилися з усіма ворогами Америки, такими як Китай, Росія та Іран», — сказала вона.

«Китай використовує Південну Африку як посередника у… війні, щоб знищити нас», — заявив тайванський дипломат, який попросив про анонімність, оскільки він не має права спілкуватися зі ЗМІ. «Південна Африка — ще один пішак, який використовує Китай, щоб підірвати і звести до мінімуму міжнародне представництво Тайваню».

Він сказав The Epoch Times, що Преторія, столиця ПАР, «є місцем, де всі країни світу мають дипломатичні представництва», і «Тайвань відмовиться закривати будівлю, яка належить нам на законних підставах».

«Переміщення нашої місії в інше місце недоцільне і серйозно порушить нашу діяльність в Африці. Ця діяльність залежить від близькості до інших міжнародних консульств, посольств і дипломатів», — сказав він.

Заходи у відповідь

Представництво Тайваню в Південній Африці називається Офісом зв’язку Тайбея, але воно працює як фактичне посольство. Тайванські чиновники підтвердили це, заявивши, що офіс у Преторії видає візи, сприяє торгівлі та веде офіційні справи між ПАР і Тайванем.

Один із чиновників сказав, що офіс також використовується для «управління програмою гуманітарної допомоги, яка забезпечує продовольством і медичними послугами бідні спільноти в Південній Африці».

Тайванське Центральне агентство новин (CNA) нещодавно процитувало міністра закордонних справ Лінь Чіа-луна, який заявив, що якщо Тайвань буде змушений покинути свої приміщення в Преторії, то він розгляне можливість заходів у відповідь.

CNA повідомило, що ці заходи можуть містити вимогу Тайваню до ПАР перенести своє представництво з Тайбея, а також «жорсткіші обмеження» під час видачі туристичних і робочих віз південноафриканцям.

За даними агентства, це може торкнутися 5 000 південноафриканців, які викладають англійську мову в Тайбеї.

За даними Міністерства торгівлі та промисловості ПАР, 2023 року країна експортувала до Тайваню товарів, включно з вугіллям, зерном і автомобілями, на суму близько 1 мільярда доларів.

После 24 часов, проведенных в коме, итальянец, которому сейчас 68 лет, полностью забыл последние 39 лет своей жизни. Он был уверен, что ему 24 года и он живет в 1980 году.

Сейчас эта удивительная история вновь всплывает в прессе. В 2019 году Лучано Д’Адамо, которому сейчас 68 лет, был сбит автомобилем на улицах Рима. Водитель скрылся с места происшествия, оставив жертву с серьезной травмой головы.

Погрузившись в кому на сутки, мужчина очнулся, полностью забыв… 39 лет своей жизни, как сообщает итальянская газета Il Messagero.

La storia di Luciano che, dopo un incidente, ha perso 40 anni di ricordi. Al risveglio credeva di essere nel 1980, quando c’era ancora la lira e i cellulari non esistevano.#Tg1 Valentina Bisti pic.twitter.com/GrQ9TgJcXw

— Tg1 (@Tg1Rai) October 21, 2024

Он думает, что ему 24 года.

Его брак, его дети и внуки… Он забыл обо всем в один миг. Более того, очнувшись, Лучано был уверен, что сейчас 1980 год и ему снова 24 года. Когда его попросили дать номер телефона, чтобы связаться с семьей, Лучано назвал номер своей давно умершей матери.

К тому же он не узнал ни свою жену, которая пришла к нему, ни своего 35-летнего сына. «Но как может человек, родившийся задолго до меня, быть моим сыном? И какая жена? Я не был женат, но был помолвлен с 19-летней девушкой. Брак уже был заключен, и мы должны были пожениться через четыре месяца», — сказал он.

Самым большим потрясением для Лучано стал момент, когда он наконец посмотрел в зеркало: вся больница услышала его крик.

На протяжении многих лет семья и друзья пытались оживить его память фотографиями… но ничто не помогло бедняге, которому также пришлось заново учиться жить с современными технологиями.

«Время от времени я встречаю кого-то, кто приветствует меня. Наверное, это старый друг, но я не знаю, кто это. Из вежливости я делаю вид, что узнаю его, и приветствую в ответ», — говорит Лучано, который, по мнению нескольких специалистов, страдает крайне редкой формой амнезии.

Після 24 годин, проведених у комі, італієць, якому зараз 68 років, повністю забув останні 39 років свого життя. Він був упевнений, що йому 24 роки і він живе у 1980 році.

Зараз ця дивовижна історія знову спливає в пресі. У 2019 році Лучано Д’Адамо, якому зараз 68 років, був збитий автомобілем на вулицях Рима. Водій зник із місця події, залишивши жертву із серйозною травмою голови.

Занурившись у кому на добу, чоловік прокинувся, повністю забувши… 39 років свого життя, як повідомляє італійська газета Il Messagero.

La storia di Luciano che, dopo un incidente, ha perso 40 anni di ricordi. Al risveglio credeva di essere nel 1980, quando c’era ancora la lira e i cellulari non esistevano.#Tg1 Valentina Bisti pic.twitter.com/GrQ9TgJcXw

— Tg1 (@Tg1Rai) October 21, 2024

Він думає, що йому 24 роки.

Його шлюб, його діти й онуки… Він забув про все в одну мить. Ба більше, прокинувшись, Лучано був упевнений, що зараз 1980 рік і йому знову 24 роки. Коли його попросили дати номер телефону, щоб зв’язатися з родиною, Лучано назвав номер своєї давно померлої матері.

До того ж він не впізнав ні свою дружину, яка прийшла до нього, ні свого 35-річного сина. «Але як може людина, яка народилася задовго до мене, бути моїм сином? І яка дружина? Я не був одружений, але був заручений із 19-річною дівчиною. Шлюб уже було укладено, і ми мали одружитися за чотири місяці», — сказав він.

Найбільшим потрясінням для Лучано став момент, коли він нарешті подивився в дзеркало: вся лікарня почула його крик.

Протягом багатьох років сім’я та друзі намагалися оживити його пам’ять фотографіями… але ніщо не допомогло бідоласі, якому також довелося заново вчитися жити із сучасними технологіями.

«Час від часу я зустрічаю когось, хто вітається зі мною. Напевно, це старий друг, але я не знаю, хто це. З ввічливості я роблю вигляд, що впізнаю його, і вітаюся у відповідь», — каже Лучано, який, на думку кількох фахівців, страждає на вкрай рідкісну форму амнезії.

Во вторник 2 584 монеты, обнаруженные на юге Соединенного Королевства в 2019 году, были перепроданы более чем за 5 миллионов евро.

Найденные охотниками за металлом пять лет назад недалеко от Бристоля, в регионе Чу-Валле (Великобритания), монеты были проданы 22 октября за 4,3 миллиона фунтов стерлингов или 5,18 миллиона евро. Владелец земли, на которой были найдены монеты, получит половину денег, сообщает CNN.

Клад был обнаружен в 2019 году семью охотниками за сокровищами. Его купил Фонд наследия Юго-Запада, отвечающий за сохранение наследия юго-запада страны. По данным треста, монеты датируются примерно 1066-1068 годами, одним из самых нестабильных периодов в истории Англии. В кладе содержится в два раза больше монет времен Гарольда II, чем было обнаружено ранее.

Посетители смогут увидеть монеты в Британском музее в Лондоне с 26 ноября, а затем в музеях на юго-западе Англии.

Самая старая монета в кладе изображает короля Эдуарда Исповедника, который умер без наследника в январе 1066 года. Он обещал трон трем претендентам: Гарольду Годвинсону (графу Уэссекса), Харальду Хардраде (королю Норвегии) и Вильгельму (герцогу Нормандии).

На смертном одре Эдуард назвал Гарольда Годвинсона своим преемником, но новоиспеченному королю Гарольду II пришлось столкнуться с амбициями двух своих не слишком мирных соперников. В итоге король был разбит Вильгельмом в знаменитой битве при Гастингсе в октябре 1066 года.

На монетах изображено несколько лиц: Гарольд II — чуть менее чем на половине монет (что увеличивает их редкость, учитывая короткое правление монарха), а Вильгельм I (также известный как Вильгельм Завоеватель) — на остальных.

Это сокровище «дает уникальное представление о богатой истории нашей страны и об одном из самых важных моментов в нашей истории», — сказал министр наследия Великобритании сэр Крис Брайант.

«Оно относится к поворотному моменту в истории Англии и отражает переход от саксонского к нормандскому владычеству», — говорит Амаль Хрейшех, куратор археологии в South West Heritage Trust, в видеоролике, размещенном на сайте организации.

«Сокровища были зарыты примерно в 1067-1068 годах в поместье в долине Чу, которое впоследствии принадлежало Гисо, епископу Уэллса. Мы думаем, что, скорее всего, они были зарыты для сохранности в период восстаний против Вильгельма на Юго-Западе», — пояснила она.

После продаже клада двое из семи исследователей, Адам Стейплз и его бывшая партнерша Лиза Грейс, объявили о покупке дома. Они заявили, что намерены совершить еще больше открытий.

У вівторок 2 584 монети, виявлені на півдні Сполученого Королівства в 2019 році, були перепродані більш ніж за 5 мільйонів євро.

Знайдені мисливцями за металом п’ять років тому недалеко від Брістоля, в регіоні Чу-Валле (Великобританія), монети були продані 22 жовтня за 4,3 мільйона фунтів стерлінгів або 5,18 мільйона євро. Власник землі, на якій було знайдено монети, отримає половину грошей, повідомляє CNN.

Скарб було виявлено 2019 року сімома мисливцями за скарбами. Його купив Фонд спадщини Південного Заходу, що відповідає за збереження спадщини південного заходу країни. За даними тресту, монети датуються приблизно 1066-1068 роками, одним із найбільш нестабільних періодів в історії Англії. У скарбі міститься вдвічі більше монет часів Гарольда II, ніж було виявлено раніше.

Відвідувачі зможуть побачити монети в Британському музеї в Лондоні з 26 листопада, а потім у музеях на південному заході Англії.

Найстаріша монета в скарбі зображує короля Едуарда Сповідника, який помер без спадкоємця в січні 1066 року. Він обіцяв трон трьом претендентам: Гарольду Ґодвінсону (графу Вессекса), Гаральду Гардраді (королю Норвегії) та Вільгельму (герцогу Нормандії).

На смертному одрі Едуард назвав Гарольда Годвінсона своїм наступником, але новоспеченому королю Гарольду II довелося зіткнутися з амбіціями двох своїх не надто мирних суперників. Зрештою король був розбитий Вільгельмом у знаменитій битві при Гастінгсі в жовтні 1066 року.

На монетах зображено декілька осіб: Гарольд II — трохи менше ніж на половині монет (що збільшує їхню рідкісність з огляду на коротке правління монарха), а Вільгельм I (також відомий як Вільгельм Завойовник) — на решті.

Цей скарб «дає унікальне уявлення про багату історію нашої країни та про один із найважливіших моментів у нашій історії», — сказав міністр спадщини Великої Британії сер Кріс Брайант.

«Він належить до поворотного моменту в історії Англії та відображає перехід від саксонського до нормандського панування», — говорить Амаль Хрейшех, куратор археології в South West Heritage Trust, у відеоролику, розміщеному на сайті організації.

«Скарби закопали приблизно в 1067-1068 роках у маєтку в долині Чу, який згодом належав Гісо, єпископу Веллса. Ми думаємо, що, найімовірніше, вони були зариті для збереження в період повстань проти Вільгельма на Південному Заході», — пояснила вона.

Після продажу скарбу двоє із семи дослідників, Адам Стейплз і його колишня партнерка Ліза Грейс, оголосили про купівлю будинку. Вони заявили, що мають намір зробити ще більше відкриттів.

Здесь, на юго-западном полуострове Аляски, медведи упитанные, лосось, которым они лакомятся каждое лето, в изобилии, и сотрудники Национального парка Катмай говорят: «Ура, какая удивительная история успеха дикой природы!»

Так началось чествование жирных медведей в виде ежегодного конкурса на звание самого жирного медведя на территории парка. Начатый в 2014 году, он получил название «Неделя толстого медведя» и проводится каждую осень. В этом году с 5 по 8 октября избиратели выбирали чемпиона Недели жирного медведя 2024 года.

Летом бурые медведи набирают серьезные килограммы, охотясь на лосося, который прыгает вверх по реке Брукс и водопаду Брукс, чтобы отложить икру выше по течению. В парке каждому медведю присвоено имя и номер. Прошлогодняя медведица-чемпионка, Грейзер (№ 128), как известно, охотится в течение всей ночи, в то время, как ее соперник Чанк (№ 32) сумел сожрать 42 лосося за 10 часов. На фотографиях до и после, предоставленных парком, видно, как эти коричневые великаны увеличиваются в размерах. Победителей выбирают избиратели в онлайн-режиме по принципу соревнования на выбывание.

В этом году, как и в прошлом, Грейзер была главным фаворитом, хотя охота далась ей нелегко. Многодетная мама-медведица, которая имела трех детенышей, потеряла одного из них из-за соперника — толстого медведя Чанка, который сражался с ней в прошлогоднем финале чемпионата. В этом году, когда она и двое ее медвежат охотились на водопаде Брукс, один из них упал с водопада и его отнесло вниз по течению, где Чанк набросился на него с кулаками. Позже он умер. Выживший детеныш Грейзер продолжил соревноваться на конкурсе Fat Bear Junior 2024.

Чанк известен своим «загадочным» поведением. Проявляя игривость и неспособность бросить вызов другим медведям в детстве, Чанк со временем окреп и стал доминировать на тех участках реки, где пирует. Он известен своим характерным шрамом через всю морду. В этом году его «низко свисающий живот и широкие задние конечности принесли плоды его летнего успеха», — говорится на сайте парка.

Но, к сожалению, летняя прожорливость Чанка была недостаточной, чтобы претендовать на титул. Второй год подряд финальный раунд завершился поединком между Чанком и Грейзер. Грейзер снова стала чемпионкой. Это ее вторая победа подряд.

Среди других заметных претендентов был темно-бурый медведь Уокер (№ 151). В молодости Уокер также был игривым, но с возрастом изменился. Теперь он «проявляет гораздо меньше толерантности к другим медведям», как утверждают в парке. Известно, что он вытесняет других медведей из своего любимого места рыбалки, в том числе давнего соперника 856. Уверенность Уокера можно сравнить только с его большими размерами.

Еще одна медведица, 504, дебютировала на нынешнем турнире. Сильное материнское поведение побудило эту крепкую маму воспитывать выводок, который оставался рядом с ней в течение трех сезонов, давая им время вырасти под ее дополнительным руководством, защитой и лидерством.

Метко названный 747 — это массивный взрослый самец с темным мехом и массивной мордой. Его легко узнать, поскольку оба его уха сильно повреждены, вероятно, из-за драк с другими медведями. Когда 747 был медвежонком, он не мог конкурировать с другими медведями, но вскоре стал «великаном среди медведей», пишет парк. Когда-то он весил 1 400 фунтов, но до сих пор доминирует, несмотря на то, что ему уже более 20 лет.

В своем Instagram Национальный парк Катмай снова поздравил Грейзер как «Королеву Недели толстого медведя», подписав «Она красота и грация, она запихнула столько лосося в свое тело. Меховое царствование Грейзер продолжается! Поднимем лапы и почтим королевское высочество округлости, величественного монарха жевания, повелителя вкусного лосося».

Тут, на південно-західному півострові Аляски, ведмеді вгодовані, лосось, яким вони ласують щоліта, в достатку, і співробітники Національного парку Катмай кажуть: «Ура, яка дивовижна історія успіху дикої природи!»

Так почалося вшанування жирних ведмедів у вигляді щорічного конкурсу на звання найжирнішого ведмедя на території парку. Започаткований у 2014 році, він отримав назву «Тиждень товстого ведмедя» і проводиться щоосені. Цього року з 5 по 8 жовтня виборці обирали чемпіона Тижня жирного ведмедя 2024 року.

Влітку бурі ведмеді набирають серйозні кілограми, полюючи на лосося, який стрибає вгору по річці Брукс і водоспаду Брукс, щоб відкласти ікру вище за течією. У парку кожному ведмедю присвоєно ім’я та номер. Минулорічна ведмедиця-чемпіонка, Грейзер (№ 128), як відомо, полює протягом всієї ночі, в той час, як її суперник Чанк (№ 32) зумів зжерти 42 лосося за 10 годин. На фотографіях до і після, наданих парком, видно, як ці коричневі велетні збільшуються в розмірах. Переможців обирають виборці в онлайн-режимі за принципом змагання на вибування.

Цього року, як і минулого, Грейзер була головним фаворитом, хоча полювання далося їй нелегко. Багатодітна мама-ведмедиця, яка мала трьох дитинчат, втратила одного з них через суперника — товстого ведмедя Чанка, який бився з нею у минулорічному фіналі чемпіонату. Цього року, коли вона та двоє її ведмежат полювали на водоспаді Брукс, одне з них впало з водоспаду і його віднесло вниз за течією, де Чанк накинувся на нього з кулаками. Пізніше воно померло. Дитинча Грейзер, яке вижило, продовжило змагатися на конкурсі Fat Bear Junior 2024.

Чанк відомий своєю «загадковою» поведінкою. Виявляючи грайливість і нездатність кинути виклик іншим ведмедям у дитинстві, Чанк згодом зміцнів і став домінувати на тих ділянках річки, де бенкетує. Він відомий своїм характерним шрамом через всю морду. Цього року його «низько звисаючий живіт і широкі задні кінцівки принесли плоди його літнього успіху», — йдеться на сайті парку.

Але, на жаль, літня ненажерливість Чанка була недостатньою, щоб претендувати на титул. Другий рік поспіль фінальний раунд завершився двобоєм між Чанком і Грейзер. Грейзер знову стала чемпіонкою. Це її друга перемога поспіль.

Серед інших помітних претендентів був темно-бурий ведмідь Уокер (№ 151). У молодості Уокер також був грайливим, але з віком змінився. Тепер він «проявляє набагато менше толерантності до інших ведмедів», як стверджують у парку. Відомо, що він витісняє інших ведмедів зі свого улюбленого місця риболовлі, в тому числі давнього суперника 856. Впевненість Уокера можна порівняти лише з його великими розмірами.

Ще одна ведмедиця, 504, дебютувала на цьогорічному турнірі. Сильна материнська поведінка спонукала цю міцну маму виховувати виводок, який залишався поруч з нею протягом трьох сезонів, даючи їм час вирости під її додатковим керівництвом, захистом і лідерством.

Влучно названий 747 — це масивний дорослий самець з темним хутром і масивною мордою. Його легко впізнати, оскільки обидва його вуха сильно пошкоджені, ймовірно, через бійки з іншими ведмедями. Коли 747 був ведмежам, він не міг конкурувати з іншими ведмедями, але незабаром став «велетнем серед ведмедів», пише парк. Колись він важив 1 400 фунтів, але й досі домінує, попри те, що йому вже понад 20 років.

У своєму Instagram Національний парк Катмай знову привітав Грейзер як «Королеву Тижня товстого ведмедя», підписавши «Вона краса і грація, вона запхала стільки лосося у своє тіло. Хутряне царювання Грейзер триває! Піднімімо лапи та вшануймо королівську високість округлості, величного монарха жування, повелителя смачного лосося».